Літургійні читання на 13 серпня, неділя

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ 1 Цар 19,9а. 11-13а
Читання з Першої Книги Царів
Тими днями Ілля прийшов до Божої гори Хорив, увійшов у печеру й переночував у ній. І прийшло до нього слово Господнє і Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом». І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й трощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь! По землетрусі - вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню - тихесенький, лагідний вітерець. Щойно Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем і вийшов. Слово Боже.

Респонсорійний Псалом Пс 85,9аб-10. 11-12. 13-14
Яви нам милість і дай нам спасіння.
Послухаю, що Господь Бог скаже, *
бо Він говоритиме про мир для свого народу, для своїх побожних.
Адже Його спасіння близьке до тих, хто Його боїться, *
аби Його слава оселилася в нашому краї.

Милосердя і правда зустрілися, *
поцілувалися мир і правда:
правда піднялася з землі вгору, *
а справедливість нахилилася з неба.

Тож Господь дасть благо - *
і дасть свій врожай земля наша.
Перед Ним піде правда, - *
свої ми кроками ступатиме по дорозі.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ Рим 9,1-5
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян
Брати! Істину кажу в Христі, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Духові Святому: я маю великий смуток і безупинний біль у своєму серці! Адже я бажав би сам бути анафемою, відлученим від Христа, задля моїх братів, моїх рідних за тілом, тобто ізраїльтян, яким належить синівство, слава, завіти, законодавство, служіння і обітниці. їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Пор. Пс 130, 5-6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я надіюсь на Господа,
я надіюсь на Його слово.

ЄВАНГЕЛІЄ Мт 14,22-33
Після того, як натовп наситився, Ісус звелів учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті. Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер. У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» Він же сказав: «Іди!» І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?» Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!» Слово Господнє.