5 липня - довільний спомин святого Антоніо Марії Дзаккарії, пресвітера

Був беатифікований у 1890 році Левом ХІІІ, цей самий папа канонізував Антоніо у 1897 році. Є покровителем ордену варнавітів, атрибути – Євхаристійна Чаша, чорна ряса, хрест, лілія.
Життя
Коли Антоніо було два роки, він осиротів – його батько помер і він виховувався матір’ю. У юнацькому віці він прийняв обіт безшлюбності. Навчався на філософському факультеті міста Павія, потів вивчав медицину в університеті міста Падуї. Після отримання диплому Антоніо наступні три роки лікував людей в Кремоні.
Релігійне навчання розпочав у 1527 році, через рік вже став священиком. Наступні два роки він працював у лікарнях та закладах для бідних. В 1530 році переїхав до Мілану, де заснував три релігійних ордени – чоловічий Регулярних кліриків святого Павла, Варнавіти, жіночий – Ангельські сестри святого Павла, а також для одружених мирян. Ці ордени мали реформувати суспільство, яке ставало дедалі аморальнішим
З часом варнавітів стали критикувати за ніби-то зловживання, а самого Дзакарію, як засновника ордена, двічі досліджували на єресь, і два рази він був виправданий. У 1536 році він залишив керівництво орзеном і відправився до міста Вінченце, де реформував два жіночих монастиря. В цьому ж місті він ввів деякі церковні традиції, наприклад дзвін церковних дзвонів о третіх годині щоп’ятниці на пам’ять про розп’яття Христа.
Вшанування
У 1539 році, під час поїздки в Гвасталу, Заккарія захворів на лихоманку і 5 липня він помер у Кремоні у віці 37 років. Його поховали у міланському монастирі Ангеліке-ді-Сан-Паоло. Пізніше мощі були перенесені до церкви апостола Варнави в Мілані, де він знаходиться до цього часу.
Після смерті Антоніо був визнаний святим серед варнавітів. У 1890 році Лев ХІІІ беатифікував святого, він же у 1897 році канонізував Антонія. Пам’ять – день смерті, 5 липня.
Джерело - Свята Плащаниця Христа