Святість, що виходила за межі придворних схем

Любов за розрахунком?Хоча рішення про заручини Єлизавети з Людовіком IV було прийняте з політичних причин, наречених об'єднала щира любов, що спиралась на вірі та прагненні виконання Божої волі. Після смерті батька, 18-річний Людовік почав правити у Тюрингії. Єлизавета стала об'єктом зауважень, бо її поведінка вирізнялась від стилю, прийнятого при дворі. Урочистість заручин не була помпезна, частину грошей, призначених на весільний бенкет роздали бідним.Королева знімає коронуУ своїй глибокій вразливості Єлизавета бачила суперечності між визнаваною вірою і християнською практикою. Вона не терпіла компромісів. Одного разу, входячи до костелу в день Внебовзяття, вона зняла корону, поклала її перед хрестом і лягла на підлогу, закривши обличчя. Коли свекруха дорікнула їй за цей жест, вона сказала: «Як я, нице створіння, можу ходити в короні, що символізує земну гідність, коли дивлюсь на мого Царя Ісуса Христа у терновій короні». Єлизавета як ставилась до Бога, так ставилась і до підданих. Свята Єлизавета не споживала їжі, поки не переконалась, що вони походять з законних володінь та благ чоловіка. Не торкалась благ, що були здобуті беззаконно і дбала про те, щоб особи, які досвідчили насилля, отримали відшкодування.Що зробили одному з цих моїх братів нейменших ... Протягом свого життя Єлизавета досконало практикувала милосердя: давала їсти та пити тим, хто постукав до її дверей, одягала їх, оплачувала борги, опікувалась хворими і ховала померлих. Часто зі своїми слугами виходила з замку, аби відвідувати домівки бідних та віднести їм хліб, м’ясо, муку та інші харчі. Сама віддавала їм продукти та дбала про добрий одяг і найнеобхідніші речі.Приязнь з Христом формує почуття справедливості«Дорогі брати і сестри, постать св. Єлизавети показує, що віра, приязнь з Христом формують почуття справедливості, рівності всіх, прав інших, а також породжують любов та милосердя. А з цієї любові також народжується надія, впевненість, що Христос нас любить і що любов Христа нас чекає, дає нам здатність наслідувати Його та помічати в інших. Свята Єлизавета заохочує нас відкрити Христа наново, любити Його, до віри, аби знайти істинну справедливість та любов, а також радість з того, що колись будемо занурені у Божій любові, у радості вічного перебування з Богом», – підсумував Папа Бенедикт.Джерело: сторінка сестер гонораток