Таїнство рукоположення пресвітерату у Львівській катедрі

30 січня, в Митрополичій базиліці у Львові архієпископ Митрополит Мечислав Мокшицький рукоположив у сан священства двох дияконів – вихованців Львівської ВДС. Свячення пресвітеріату отримали Антон Лабай та Назар Зузак, які походять з митрополичої базиліки міста Львова.

Про це повідомляє Львівська архідієцезія.

На урочистості традиційно прибули настоятелі парафій, духовенство з різних деканатів Львівської архідієцезії, родини нових священиків, а також численні гості.

Разом з архієпископом Мечиславом Мокшицьким Євхаристію співслужили його єпископи-помічники Едуард Кава, Єпископ-сеньйор Мар’ян Бучек, генеральний вікарій Львівської архідієцезії о. інфулат Юзеф Павлічек, ректор Львівської ВДС о. прелат Пйотр Бжескі, настоятель катедри о. предат Ян Нікель.

Львівській митрополит зокрема сказав: «Сьогоддні закінчюється формаційна дорога двох наших дияконів Антона і Назара. Закінчилася формація в семінарії, про що щойно засвідчив отець ректор. Тому незабаром ви вийдете з Львівської катедри як священики – взяті з-поміж людей і встановлені для людей в тому, що належить до Бога. Міццю отриманого таїнства пресвітерату будете звершувати святі таїнства і проголошувати Боже Слово. Святістю вашого життя будете заохочувати до святості Божий люд, вказуючи йому дорогу до Божого Царства. Ваш час вже не буде лише вашим, а часом Церкви. Всюди ви будете представляти Церкву як спільноту віруючих в Христа. Шануйте цю велику гідність і завжди повторюйте слова святого Апостола Петра: „Господи, Ти все знаєш, Tи знаєш, що я люблю Тебе”. Дорогі! Святий Йоан Павло ІІ сказав: „Священство – це велика ласка, права до якої ніхто не може приписуваи собі. Священство – це не одне з громадянських прав, яке дане кожній людині. Це – Божий задум. Цe – тайна зустрічі двох свобод: волі Бога, який кличе, і волі людини, яка відповідає на це покликання”. Тому нехай воля Бога, який кличе, і воля людини, яка відповідає на заклик, стане спільною дорогою длявсіх покликаних».

У проповіді архієпископ Мечислав Мокшицький, закликав Антона та Назара бути справжніми священиками Ісуса Христа, вибраними з-поміж людей та поставлених для людей. Особливу подяку львівський митрополит склав родичам нових священиків, а всіх присутніх закликав них та за нові покликання до священства.