Яку владу має Ісус?

Євангеліє від Марка (1, 21-28)

В місті Капернаумі, в суботу, увійшовши в синагогу, Ісус почав навчати. І дивувалися з Його вчення, тому що Він навчав їх як Той, хто має владу, а не як книжники. І якраз був у їхній синагозі один чоловік, одержимий нечистим духом, і він закричав, кажучи: «Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є – Святий Божий!» Та Ісус скартав його, кажучи: «Замовкни і вийди з нього!» Тоді затряс ним нечистий дух і, закричавши гучним голосом, вийшов з нього. І жахнулися всі, так що запитували одне одного, говорячи: «Що це? Нове вчення з владою! Навіть нечистим духам наказує, і вони слухаються Його!»

І враз розійшлася чутка про Нього всюди, по всій Галілейській околиці.

Сьогодні Євангеліє від Марка розповідає про епізод, що стався в Капернаумі. Ісус, увійшовши до синагоги в суботу – день молитви, починає навчати. Його навчання не схоже на навчання книжників – Марк зазначає, що Ісус навчав "як Той, хто має владу". Що значить влада? Не йдеться тут про тиск, чи ієрархічну владу, яка намагається пригнути кожного до своєї волі, ані про владу інтелектуальну, що базується на людському знанні. Влада Ісуса ж походить від Бога і має силу об’являти і звільняти – джерелом такої влади є тільки Бог. Ісус несе слово Боже, навіть більше – Він сам і є тим Божим Словом.

Ідеться не про щось абстракте: влада Ісуса проявляється в конкретних фактах. Почувши слова Ісуса – читаємо у Марка – один чоловік, одержимий нечистим духом "одразу" (в сьогоднішньому тексті це слово трапиться тричі) починає кричати. Все відбувається в суботу, день літургійного зібрання. Чоловік, одержимий нечистим духом, не є кимось незнайомим – він належить до спільноти, приходить до синагоги на молитву, молиться, але до зустрічі з Ісусом зло, що в ньому перебувало, почувалося затишно і комфортно, бо ніхто ще не промовляв, "як той, хто має владу". Поки нам ніхто не каже, на чому полягає зло, зло себе ніяк не виявляє. Тільки зустріч з Ісусом може його викрити, так що нечистий дух не може й надалі маскуватися і починає кричати «Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є – Святий Божий!»

Слова, які вимовляє нечистий дух, здаються слушними, але саме на цьому полягає підступність спокуси: змішати разом правду і брехню, або ж вдатися до правильних слів у неналежній ситуації. Фальшива множина, до якої вдається злий дух – «Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас?» – змінює сенс правильних слів. Злий дух застосовує множину не до себе – він говорить про себе у поєднанні з людиною, яку він підневолив, переплітає власне існування з існування людини. Він віддаляє людину від Господа і змушує думати, що людина є сама, що Бог про неї не дбає, що Святий Божий прийшов не для того, щоб принести їй повноту життя, а щоб зруйнувати його, окреслюючи межі, які не можна перетинати, або регулюючи життя через заповіді. Зло породжує в серці людини ворожість до добра, показує Бога як загрозу для щастя. Ісус не пристає на діалог зі злом, лише наказує: «Замовкни і вийди з нього!». І нечистий дух, затрясши чоловіком (грецький текст каже "роздерши"), вийшов з нього. Звільнення від зла/гріха, зцілення людини не є безболісним, але повертає її на шлях Господній.
Навчання Ісуса "як того, хто має владу" об’являється в повноті своєї сакраментальної сили: здійснює те, що проголошує, і так само, як звільняє чоловіка, одержимого нечистим духом – про якого Марк нам розповідає сьогодні, – продовжує звільняти і нас від усякого зла, що оселяється в людському серці.

Питання:

Ісус приходить, щоб звільнити нас від усякого нечистого духа. Чи шукаю я присутностні Господа, аби зцілитися?

Чи я насправді прагну прийняти звільнення, яке Господь Ісус мені дає?

Ірина Кладій