Сам Господь нерідко засіває в нас сум’яття, щоб ми вирушили Йому назустріч. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 15 квітня 2020 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Сьогоднішнє повчання присвячене сьомому блаженству – справі миротворців, названих синами Божими. Тішуся, що можу говорити про них одразу після Великодня, бо мир Христа – це плід Його смерті й воскресіння, як ми почули в посланні святого Павла. Щоб зрозуміти сьоме блаженство, належить пояснити значення слова «мир», яке іноді розуміють неправильно й надмірно спрощено.

Потрібно розрізняти два тлумачення миру. Перше походить із Біблії, де міститься прекрасне слово «shalòm», яке позначає достаток, процвітання, добробут. Єврейське побажання «shalòm» – це побажання життя красивого, повного добробуту, квітучого, але також згідного з правдою та справедливістю, які сповняться в Месії, Князі миру (пор. Іс 9, 6; Мих 5, 4-5).

За другим, поширенішим тлумаченням, мир – це своєрідний внутрішній спокій: я спокійний, я мирний. Це сучасна ідея, скоріше психологічна й суб’єктивніша. Зазвичай миром вважають злагоду, гармонію, внутрішню рівновагу, та це неповне й аж ніяк не абсолютне значення, тому що навіть неспокій може провадити до зростання. Сам Господь нерідко засіває в нас сум’яття, щоб ми вирушили Йому назустріч, почали Його шукати. Ось чому це важливий момент зростання; і навпаки, іноді внутрішній спокій свідчить про приручене сумління, а не про справжнє духовне відновлення. Бог стає «знаком протиріччя» (пор. Лк 2, 34-35), розхитуючи помилкові уявлення людини, аби привести її до спасіння. І нехай здається, що в такі миті миру бракує, та сам Господь подає нам мир і скеровує нас на дорогу до нього.

Тому необхідно пам’ятати, що Господь інакше, ніж людський розум і світ, розуміє Свій мир, коли каже: «Мир залишаю вам, Мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його» (Йн 14, 27). Мир Ісуса – це інший мир, відмінний від світського.

Спитаймо себе: який мир дає світ? Подумаймо, наприклад, про збройні конфлікти; війни зазвичай закінчуються двома способами: або поразкою однієї зі сторін, або мирним договором. Можна лише сподіватися й молитися, що цей другий спосіб залишатиметься завжди можливий; однак необхідно зважати, що історія – це нескінченний шерег мирних угод, розірваних наступними війнами, і воєн, які не припиняються, а змінюють форму або локацію. Навіть сьогодні точиться так звана «фрагментована» війна, у якої багато сценаріїв і ликів*. Нам треба принаймні здогадуватися, що в умовах глобалізації, яка керується насамперед на економічними й фінансовими інтересами, мир для одних означає війну для інших. Це аж ніяк не мир Христовий!

А як же дарує Свій мир Господь Ісус? Ми чули слова святого Павла про те, що мир Христовий – це зробити «із двох одне» (пор. Еф 2, 14), аби ті відкинули ворожнечу та примирилися. І шлях до такого миротворення – це Його тіло. Справді, Він примиряє з Собою все і встановлює мир «кров’ю хреста», як деінде пише апостол (пор. Кол 1, 20).

І тут я спитаю – та й усім нам варто спитати: а хто ж такі миротворці? Сьоме блаженство – найактивніше й вочевидь діяльне; ужите тут формулювання аналогічне тому, яким у першому вірші Біблії описане творіння, і вказує на ініціативність і працьовитість. Любов за природою творча – любов завжди творча – і прагне єднання за будь-яку ціну. Синами Божими назвуться ті, хто осягнув мистецтво миру і творить його, знаючи, що немає єднання без дару свого життя і що мир потрібно шукати завжди, за будь-яких обставин. Завжди й за будь-яких обставин: не забувайте про це! Так потрібно шукати. Це не автономна справа, не плід наших здібностей, а прояв благодаті, отриманої від Христа, Який є нашим миром, Який зробив нас синами Божими.

Справжній «shalòm» і справжня внутрішня рівновага плинуть із Христового миру, який походить від Його хреста й породжує нове людство, втілене в безмежній спільноті святих, винахідливих і творчих, які знаходять нові й нові шляхи любові. Святих, що розбудовують мир. У цьому полягає життя синів Божих, які через кров Христову шукають і знаходять своїх братів, – це справжнє щастя. Блаженні ті, хто йде цим шляхом.

Іще раз вітаю вас із Великоднем, зичу вам доброї Пасхи – у мирі Христовім!

Франциск, Папа
Ватикан, бібліотека Апостольського палацу
15 квітня 2020

* Пор. Гомілія в Редіпулії, 13 вересня 2014; Проповідь у Сараєві, 6 червня 2015; Промова до Папської ради з тлумачення законодавчих текстів, 21 лютого 2020.

Переклад КМЦ за vatican.va