1 квітня Церква згадує святого Нуну Алвареша Перейру, ченця

Був позашлюбним сином лицаря-госпітальєра Алвару Перейри. Король спеціальний декретом визнав хлопчика законною дитиною, завдяки чому Нуну зміг отримати лицарське виховання, стати пажем при королівському дворі та брати участь у боях із кастилійцями.

1376 року юнак одружився. Мав двох синів, які померли в дитинстві, і доньку. Після смерті короля Фернандо І (1383) підтримав кандидатуру Жуана І, боровся проти кастильських нападників і вийшов переможцем із битви при Атолейруші (1384). За мужність, кмітливість і загартованість у бойових діях король надав йому титул графа Оренського й поставив на чолі португальського війська. Нуну налагодив господарство у своїх володіннях, а значну частину прибутків віддавав військовим. 1385 року переміг у битві при Алжубарроті.

Глибоко шанував Пресвяту Діву, кожну перемогу присвячував Її заступництву і на Її честь будував каплиці та храми. Після смерті дружини не одружився вдруге, а поглиблював віру та практикував аскезу. Заснував у Лісабоні кармелітський монастир, куди вступив 1423 року, узявши ім’я Нуну від Пресвятої Марії. Знатний полководець і національний герой Португалії віддався простому чернечому життю, яке наповнював молитвою, зреченнями й покорою. У благодійності був особливо чутливий до осиротілих дітей.

Помер у пасхальну неділю. Канонізований 2009 року. У деяких місцевостях його спомин відзначають 6 листопада.

Зображають святого в лицарському вбранні або в габіті нереформоватих кармелітів. Атрибути – хрест, образ Богородиці, сироти.

Покровитель португальського війська.

Уклала Юлія Бойко