25 березня – урочистість Благовіщення Господнього

Як і дата Різдва, дата Благовіщення умовна, та вона недарма припадає на час Великого Посту: адже воплочення Божого Сина нерозривно пов’язане з Його смертю на хресті. Христос, «входячи у світ говорив: “Ти не хотів ні жертв, ані приносу, але приготував єси тіло Мені. […] Ось іду Я вчинити Твою волю» (Євр 10, 5.9).

Святий Дух, Який перед початком світу носився над водами, у лоні Непорочної Діви вчинив нове творіння – Бог поєднався з людиною. Тому свято від початку було й залишається христологічним, а марійного характеру воно набуло лише поступово.

Про подію Благовіщення розповідає Євангеліє від Луки (1, 26-38). Марія, подібно до Авраама, приймає Божого посланця, беззастережно довіряє Божій обітниці та стає Матір’ю Його люду, як Авраам став батьком у вірі для прийдешніх поколінь. У події Благовіщення можна зауважити делікатність Бога – сотворення людини було цілковито діянням Творця, однак у справі воплочення Він чекає на відповідь людини, повної благодаті. Марія найперше в серці Своєму, слухняному й чутливому до Божих справ, зачала Слово і зберігала Його, готова сказати «так». Вона навчає кожного християнина перебувати у вірі й дає приклад відданості Богу, покірності серця й уважності до Його діянь.

Марія стала берегинею Божого Сина, Який пройшов усі етапи людського розвитку – від зачаття – й освятив їх. Тому цей день вважають Днем святості життя.

Уклала Юлія Бойко