Затишшя. Дозрівання до насправді богопосвяченого життя

Дорогі священики, богопосвячені особи! Пропонуємо вашій увазі цикл статей авторства отця Артура Стемпня SAC, експерта у питаннях формації, який допоможе відповісти на питання, які виникають на життєвій дорозі священика або богопосвяченої особи.  

Цикл статей носить назву "Затишшя. Дозрівання до насправді богопосвяченого життя". І ось перший текст:Що робити, якщо виявляється, що ми інакше це собі уявлялиМи добре пам’ятаємо епізод, описаний св. Лукою, про подорож учнів до Емауса та про їхнє розчарування, яке звучало як: «А ми сподівались...»Звісно ж, настає момент, коли подорож, яку ми особисто пережили, змушує нас перевірити власні уявлення та очікування. І ті, й інші можуть зруйнувати істинний образ реальності. З одного боку, уявлення, а з іншого – очікування. Тоді сідаємо і думаємо: чи про це мені йшлося? Чи знаходжу те, що шукав? Чи цьому хотів себе присвятити?Ці питання скеровують нас до детально описуваних аспектів життя, які можна кваліфікувати як категорії наших потреб та ідеалів. Життя реалізується між нашими потребами й ідеалами та реальністю мого сьогодні. Тут моє село, яке можна назвати Емаус, бо у ньому відбувається неймовірно суттєвий процес відкривання очей та розпізнавання Христа, який є і який в момент зникає. Те, що відбувається у нашому житті, є повторенням подорожі Луки.Тому, що робити, коли виявляється, що ми це собі інакше уявляли?Повернутись до реальності, залишаючи світ особистих потреб та ідеалів. Скільки разів потрапляємо у пастку, оману (розчарування), коли не помічаємо євангелізаційних вимог, які існують поруч із нами, які очікують не на чиюсь відповідь, а на мою. Скільки людей зустрічаємо на цій дорозі і ділимо з ними розгубленість і брак мети! Ісус дає себе пізнати і майже у цю мить зникає з очей. Для мене це неймовірний образ крихкості нашої віри, яка в один момент готова на шаленство заради Ісуса, а за мить – потрапляє у темряву.Знаю! Не так мало бути. Але ця іншість бере свій початок, найперше, з мого змагання з постійним пошуком присутності Ісуса, коли Він є і зникає. Особисті потреби та ідеали дають можливість визначити, де наше серце. Потім приходить час на кенозис, смерть для себе. Немає іншої дороги. Хотілося би сказати, що кожен має пройти через розчарування, аби звернути увагу на Нього та пройти через очищення. Звісно ж, ця дорога не може жодним чином виправдати будь-яке нехтування, посередність і побудову власного царства, а не Божого. Це, зрештою,і називаємо відкриттям очей.Найкращим допоміжним засобом є апостольство, тобто присутність на рівні свого досвіду віри серед пошуку та питань інших. Коли знаємо, що сталося у моєму Емаусі, потім можемо увійти до села мого брата і сестри. Таким чином, моє розчарування стає щораз меншим і меншим і врешті зникає, поступаючись тверезому мисленню і дозрілій ревності. Дозрілій, тобто інтегруючій як потреби так і ідеали у особистий стан життя, мою реальність. Спільнота, яка знаходить простір на такий рівень індивідуальної дороги, буде підтримкою та імпульсом для кожного, хто говорить цій дорозі «так».А може, є й ті, хто не піддається розчаруванню? Можливо, не мають такого досвіду розпізнавання Ісуса і Його зникання? Якщо так, нехай дадуть про себе знати. На сьогодні, вважаю, що таких немає...Отець Артур Стемпєнь SAC для КМЦ Коротка біографічна довідка
Артур Стемпєнь народився 04.05.1978 у м. Конське, Польща. У 1997 році вступив до новіціату, а згодом до семінарії Товариства Католицького Апостольства (паллотини) в Олтажеві. У 2003 р. склав вічні обіти, у 2004 р. - отримав свячення пресвітерату. У 2004-2007 рр. був відповідальний за постулат у смт. Білогір'я (Кам'янець-Подільська дієцезія). У 2007-2012 рр. навчався у Інституті Психології у Папському Григоріанському Університеті (Рим). У 2012-2017 рр. - префект Вищої духовної семінарії паллотинів в Олтажеві (Польща). У 2017-2019 рр. - Директор Інституту Паллотті у Констанцин-Єзьорна (Польща). Від 2016 р. - провінціальний радник та секретар у справах формації, член Генерального Секретаріату у справах формації. Від 1 серпня 2018 р. - Делегат Провінціала Товариства Католицького Апостольства в Україні.