Важкі питання: чи можлива сповідь онлайн під час коронавірусу?

Відповідь: Таїнства Церкви, встановлені Христом, – це видимі знаки благодаті, які звершуються за допомогою видимих обрядів. Священик є частиною таїнства, тому при звершенні таїнства важливим є не тільки вербальний контакт, але й присутність. Священик діє в таїнстві як представник Ісуса Христа і діє in persona Christi - від лиця Ісуса Христа. В Євангелії неодноразово наголошується важливість саме присутності Ісуса Христа, а не тільки сказаного Ним слова. В таїнстві Покаяння через реальну, а не віртуальну присутність священика ми зустрічаємося з розіп’ятим і воскреслим Ісусом Христом. 
 
Окрім того, сповідь по телефону чи інтернету є неможливою, тому що піддається ризику її конфіденційність. Ймовірність прослуховування чи доступу інших осіб тільки утруднює здійснення цього таїнства.  Якщо людина перебуває в екстремальній ситуації чи має непереборні перешкоди для здійснення таїнства Примирення (це може бути фізична і психологічна непереборні перешкоди, про які запитують), то у цих випадках для прощення гріхів достатньо щирого покаяння.
 
Що таке щире покаяння? Воно передбачає три умови. Перша – це повністю відкинути вчинений гріх. Друга – це збудити жаль, шкодувати, що ти образив Господа, знову розп’явши Його. Як сказано в Посланні до Євреїв: «Обновляти покаяння, коли вони знову собі самим розпинають Божого Сина». І третя умова – готовність піти до Сповіді, як тільки буде така можливість. Якщо ці намірення відсутні, значить наша воля ще не повністю примирилась з волею Господа, Який установив таїнство Покаяння. 
 
Це навчання було проголошено ще на Тридентському Соборі. «Покаяння включає в себе не тільки відмову від гріха та діяльний намір почати нове життя, але й передбачає ненависть до попереднього життя» - сказано в положенні Собору. Щире покаяння відкриває шлях до спасіння. До нього можна прийти, сказавши акт Покаяння. Наприклад, в такій формі: «Боже, всім серцем жалію за всі свої гріхи, бо заслужив ними Твоє покарання. А ще більше, що образив Тебе, безкінечного доброго і достойного любові більше всіх. Я бажаю, з Твоєю Божественною допомогою, ніколи більше не ображати Тебе і уникати ситуацій, які призводять до гріха. Господи, ім’я Якому – Милосердя, пробач мене».
 
Тут треба доповнити, що хоча в момент досконалого жалю нас сповнює благодать, до Святого Причастя не можна приступати, поки не буде отримано відпущення гріхів в таїнстві Покаяння, після індивідуальної сповіді в священика. 
 
Окремо треба згадати ситуацію, коли священик не знає мови того, хто кається. В апостольському посланні Misericordia Dei, яке посилається на Тридентський собор, говориться про необхідність сповідувати окремо всіх смертні гріхи, за винятком випадків, коли це неможливо. У таких випадках священик не повинен відмовляти у відпущенні гріхів. У такому випадку людина, що кається, може після сповіді приступити до Причастя. А ті гріхи, які вона не змогла перерахувати священику, котрий не розуміє мови, має назвати у наступній сповіді, і при першій же нагоді. 
 
Сучасні засоби комунікації не можуть замінити таїнство Покаяння і не можуть бути шляхом для відпущення гріхів священиком. У будь-якому випадку, така сповідь і таке відпущення гріхів будуть недійсними. Інтернет може допомогти підтримувати зв'язок зі священиком, коли особисте спілкування не є можливим. По Skype чи телефону можна задавати питання, а за допомогою допоміжних матеріалів, розміщених в інтернеті, можна підготуватись до сповіді. Через засоби комунікації можна провести духовну бесіду. Проте ніхто не може уділити по інтернету відпущення гріхів. 

Джерело: Католицький оглядач