Час пандемії ставить перед нами багато викликів: вижити серед бомбардувань новинами про життя та смерть у світі, ситуацію в Україні та дискусіями людей щодо доцільності карантину. Кожен із нас робить свій вибір. І це відомо. Пропоную сьогодні придивитись до того, які горизонти для нас відкриває коронавірус.
Шанс зустріти Живого БогаПро цю можливість дуже детально говорить єпископ Радослав Змітрович у своєму інтерв`ю. Людина, перебуваючи у складних обставинах, у неконтрольованій ситуації, віч-на-віч зі своєю самотністю, у певний момент, все ж таки, ставить собі запитання про Бога. Якщо хоча б трохи вже його знає, то цей час може сприяти поглибленню відносин з Ним, очищенням фальшивого образу Бога, Який може виступати у моєму житті як суворий поліцейський або старий дідусь з довгою бородою. Натомість цей благодатний час - можливість відкрити Живого Бога, Який хоче говорити до своєї улюбленої дитини. Варто лише дозволити Йому діяти в нашому серці, відкритись на Нього. Як? Нехай початком буде щира молитва, що виходить з глибини мого серця. А далі - Святий Дух знайде спосіб.
Час святих
Єпископ Віталій Кривицький SDB, 11 березня, під час Святої Меси у каплиці КМЦ-EWTN, між іншим, підкреслив, що час епідемії - час святих. Дійсно, як інакше можна назвати віддане служіння медиків заради порятунку людського життя, малі жести великої любові, про які можемо і не знати. Про деякі з них читаємо у медіа. Ось, наприклад, один італійський священик старшого віку відмовився від апарату штучної вентиляції легень заради молодшої людини, яку зовсім не знав. Придивімося до нашої буденності, ми також маємо шанс на малі жести великої любові. Нехай Святий Дух допоможе нам їх побачити.
Християнська спільнота на практиці
Час випробувань допомагає перевірити, наскільки ми готові прийти на допомогу ближнім. Пандемія коронавірусу - час витривалої молитви за хворих та страждаючих, за самотніх вмираючих без таїнств, за лікарів та волонтерів, які рятують життя, за владу та всіх, хто намагається протидіяти поширенню пандемії, за душі померлих.
Крім молитви також можемо допомогти найбільш незахищеним: особам літнього віку та самотнім, сиротам та багатодітним родинам, всім потребуючим, яких знаємо, або про яких чуємо. Це також час активності для парафіяльних спільнот. Одним із прикладів такої активності є Лицарі Колумба, які поспішають з допомогою.
Пам`ятаймо також за наших душпастирів, які з болем у серці, а водночас заради нашої безпеки, змушені були закрити святині та звершувати Святу Месу в обмеженому колі осіб, або й взагалі без участі вірян. Карантин триває, потреби парафії та душпастирів залишаються. Це також добра нагода поцікавитись цими потребами та по можливості допомогти.
Любов - це також почуття відповідальності. Відповідальність у час пандемії - дотримання правил гігієни та рекомендацій МОЗ України щодо уникнення зараження коронавірусом, дотримання правил карантину. Це також послух церковній владі, яка дбає про добро вірян та розпізнає знаки часу.
Нехай цей благословенний час допоможе нам зустріти Живого Бога. Ця зустріч обов`язково вестиме до малих жестів великої любові до ближніх та самого себе! Все має сенс, якщо ми дивимось на світ як християни!
Аліна Петраускайте, КМЦ
Зображення: Pinterest
Як розпізнати наближення кінця світу?