Папа Франциск прийняв у Ватикані дипломатичний корпус, акредитований при Святому Престолі. Станом на сьогодні дипломатичні стосунки зі Святим Престолом підтримують 183 країни світу, до яких слід додати також Європейський Союз та Суверенний Лицарський Мальтійський Орден. Україну представляв Тимчасовий повірений у справах України при Святому Престолі Сергій Кульчицький.
Про це повідомляє Vatican News.«Новий рік відкривається перед нами, як плач новонародженої дитини, переповнюючи нас радістю й надією. Я б хотів, щоб це слово – надія, – що для християн є головною чеснотою, надихало наш погляд на час, що відкривається перед нами», – цими словами Папа Франциск звернувся до Дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, приймаючи його на аудієнції в четвер, 8 січня, з нагоди початку нового року.
Надія, що передбачає усвідомлення проблем та мужність їх вирішувати
Понтифік зазначив, що надія передбачає також усвідомлення труднощів, які переживає наша епоха, та мужність для їх вирішення. «На жаль, новий рік, не позначений обнадійливими прикметами, а, швидше, загостренням напруження й насилля» – мовив він, додаючи, що саме в таких обставинах ми не повинні втрачати надію, бо ця чеснота допомагає прямувати вперед, незважаючи на перешкоди.
Подякувавши присутнім за їхні зусилля, спрямовані на зміцнення стосунків між Святим Престолом та країнами й міжнародними організаціями, які вони представляють, Святіший Отець підкреслив, що основна мета дипломатичної діяльності Святого Престолу полягає в сприянні мирові й цілісному розвиткові людини. Саме на досягнення цієї мети були спрямовані підписані минулого року домовленості з такими країнами, як Республіка Конго, Центральноафриканська Республіка, Буркіна-Фасо та Ангола.
Папа Франциск запропонував членам дипломатичного корпусу короткий огляд своєї минулорічної міжнародної діяльності, основним елементом якої стали Апостольські подорожі, під час яких він намагався привернути увагу суспільної думки до деяких проблематичних питань нашого часу.
Молодь – майбутнє суспільства
Згадуючи першу міжнародну подорож 2019 року, яку він здійснив до Панами з нагоди XXXIV Всесвітнього Дня Молоді, Святіший Отець заторкнув тему молоді. «Вони – майбутнє і надія нашого суспільства», – наголосив він, визначаючи, що, на жаль, чимало дорослих, включно з представниками духовенства, скоїли тяжкі злочини проти гідності молодих людей, дітей і підлітків. Папа підкреслив, що результатом минулорічної лютневої зустрічі, присвяченої захистові неповнолітніх у Церкві, є оновлення зусиль Апостольської Столиці, спрямованих на викриття злочинів зловживання та захист неповнолітніх через впровадження низки норм.
Обов’язок виховання, що лежить на дорослих
Понтифік зазначив, що на дорослих лежить обов’язок виховання, аби провадити молодь до духовної, загальнолюдської та суспільної зрілості. В цьому контексті він пригадав про міжнародну зустріч на тему «Відновлення освітньо-виховного пакту», під час якої обговорюватимуться виклики, які сучасна епоха ставить перед сім’ями, спільнотами, навчальними закладами та всіма, хто залучений до процесу виховання.
Вказуючи на важливість у виховному процесі діалогу, Папа зазначив, що сама молодь закликає до солідарності між поколіннями, натомість, в різних частинах світу спостерігаються тенденції закриватися самі в собі, захищати здобуті привілеї та сприймати світ в обмеженому горизонті, де немає місця для похилих віком людей та зачатого ненародженого життя.
Молодь спонукає захищати довкілля
За словами Святішого Отця, дорослі можуть брати приклад з молоді також в їхньому прагненні шукати правду та в переконанні, що мир – це не утопія. Чимало молодих людей у всьому світі сприяють захистові довкілля, закликаючи політичних лідерів до вирішення питань, пов’язаних з кліматичними змінами. В цьому контексті Папа наголосив на важливості екологічного навернення, що передбачає переосмислення власних стосунків з людьми, з іншими живими істотами, з усім створінням та Творцем.
Долати соціальну нерівність в Латинській Америці
Глава Католицької Церкви пригадав, що дбання про створіння було одним із ключових питань, що розглядалися під час жовтневого Синоду Єпископів, присвяченого Амазонії. Святіший Отець підкреслив, що окрім проблем панамазонського регіону, занепокоєння викликає також виникнення політичних криз в багатьох країнах американського континенту, що породжують нечувані форми насилля і загострюють соціальні конфлікти. Він наголосив, що насилство не може бути знаряддям вирішення політичних і соціальних проблем. В цьому контексті Папа згадав про Венесуелу, закликаючи докладати зусиль для виходу з кризи.
Як зазначив Наступник святого Петра, спільною причиною всіх конфліктів у американському регіоні є соціальна нерівність, несправедливість, поширена корупція та різні форми бідності. «Тому політичні лідери повинні докладати зусиль, – наголосив він, – аби негайно відновити культуру діалогу задля спільного добра, зміцнення демократичних інституцій та сприяння пошані до правової держави, аби запобігати антидемократичним, популістським і екстремістським викривленням».
Відновлення миру на Близькому Сході
Пригадуючи Апостольську подорож до Об’єднаних Арабських Еміратів, Святіший Отець підкреслив важливість підписання в Абу-Дабі разом з Великим імамом Ахмедом Аль-Таїбом «Документа про загальнолюдське братерство». Мир та надія були в центрі уваги візиту Папи Франциска до Марокко, де він разом з Королем Моххамедом VI підписав спільну заяву щодо святого міста Єрусалиму. Єрусалим, за словами Папи, «покликаний стати місцем-символом зустрічі й мирного співжиття, в якому плекають взаємну пошану й діалог». Звертаючи свої думки до всієї Святої Землі, Наступник святого Петра закликав міжнародну спільноту відновити свої старання на підтримку мирного процесу між Ізраїлем та Палестиною, а також докладати ефективніших зусиль для вирішення конфліктів на Близькому Сході.
Святіший Отець згадав, зокрема, про Сирію, спустошену війною, покриту мовчанням з боку світу. Святий Престол, за словами Папи, підтримує всі ініціативи, спрямовані на вирішення конфлікту, й висловлює вдячність Йорданії та Лівану за надання притулку численним біженцям.
Посилаючись на останні новини щодо загострення напруження між Іраном і США, Папа закликав сторони уникати посилення конфлікту, не припиняти діалог і зберігати витримку.
Конфлікти, що породжують міграцію
Понтифік не залишив поза увагою також Ємен, що «переживає одну з найгірших гуманітарних криз сучасної історії в атмосфері загальної байдужості міжнародної спільноти», та Лівію, де конфліктну ситуацію загострюють атаки екстремістських груп. «Такий контекст, – наголосив він, – є плідним ґрунтом для визискування й торгівлі людьми з боку безсоромних осіб, що використовують бідність і страждання тих, що втікають від конфліктів та крайньої бідності».
В цьому контексті Папа підкреслив, що тисячі людей в різних частинах світу мають правові підстави просити про статус біженців, мають гуманітарні потреби і потребують захисту. Багато з них ризикують життям у небезпечних переправленнях сушею і, насамперед, морем. «Ми з болем є свідками того, як Середземне Море перетворюється у великий цвинтар», – зазначив Святіший Отець, закликаючи всі країни взяти на себе відповідальність за прийняття далекоглядних рішень.
«Заморожені конфлікти» в Європі
Розповідаючи про минулорічні відвідини таких східноєвропейських країн, як Болгарія, Північна Македонія та Румунія, Наступник святого Петра зауважив, що ці три країни є перехрестям різних культур і національностей, та вказав на важливість діалогу в будуванні мирного суспільства.
Звертаючи увагу присутніх на увесь європейський простір, Папа вказав на важливість того, щоб підтримувати діалог і шанувати міжнародне право у вирішенні «заморожених конфліктів» у Європі, а зокрема, на західних Балканах, на північному Кавказі, насамперед, в Грузії. Він схвалив переговори задля об’єднання Кіпру та високо оцінив намагання, спрямовані на вирішення конфлікту на сході України. «Діалог, а не зброя є основним засобом вирішення непорозумінь», – наголосив Понтифік, відзначаючи особливу допомогу Україні з боку Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), яка цього року відзначає 45-річчя підписання Гельсінських угод, що були початковим етапом створення цієї організації.
Європа нехай не втрачає духу солідарності
Пригадуючи про створення 1949 року Ради Європи та прийняття Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Папа Франциск зазначив, що основоположники Європи усвідомлювали, що тільки поступовий процес взаємообміну цінностями й ресурсами міг допомогти цьому континентові знову підвестися після спустошення воєн і поділів. За його словами, цього року припадає 50 річниця присутності Святого Престолу як Спостерігача при Раді Європі, а також встановлення дипломатичних стосунків з тодішньою організацією Європейські спільноти, що є попередницею сучасного Європейського Союзу.
Папа зазначив, що Апостольська Столиця підтримую повністю підтримує «ідею інклюзивної розбудови, натхненну духом участі й солідарності, здатної вчинити Європу прикладом гостинності й соціальної рівності, відображаючи ті спільні цінності, що лежать в її основі». «Нехай Європа не втрачає духу солідарності, яким вона відзначалася навіть у важкі часи своєї історії», – закликав він, вказуючи на небезпеку поширення висловлювань ненависті, насамперед, через Інтернет і ЗМІ.
Спрямовувати зусилля на будування миру в Африці
Коментуючи свої Апостольські подорожі до таких африканських країн, як Мозамбік, Мадагаскар і Маврикій, Наступник святого Петра вказав на появу надії на встановлення миру, безпеки й співпрацю між різними релігіями задля добра суспільства. Він висловив жаль з приводу насилля стосовно невинних, що триває в інших частинах Африки – Буркіна-Фасо, Малі, Нігері та Нігерії – де також було вбито багато християн за вірність Євангелію. Папа закликав міжнародну спільноту спрямувати зусилля на боротьбу з тероризмом як на цьому континенті, так і в інших частинах світу, але не тільки через втручання в сферу безпеки, а й через подолання бідності, покрашення в сфері охорони здоров’я, гуманітарний розвиток і захист людських прав.
Святіший Отець вказав також на необхідність підтримувати ініціативи, спрямовані на порозуміння між представниками різних культур, народностей та релігій, особливо, на Сомалійському півострові та в Демократичній Республіці Конго, де досі тривають конфлікти. Він висловив сподівання на встановлення довготривалого миру в Судані, Центральноафриканській Республіці та Південному Судані, який планує відвідати цього року.
Торкаючись теми внутрішніх переселенців, які змушені покидати власні домівки внаслідок збройних сутичок та проблем, пов’язаних з кліматичними змінами, Глава Католицької Церкви зазначив, що вони не отримують адекватної уваги з боку міжнародної спільноти. В цьому контексті він висловив надію на ефективну діяльність нещодавно започаткованого Управління ООН на вищому рівні стосовно внутрішньо переміщених осіб.
Ядерна зброя не гарантує безпеку
Розповідаючи про свою останню Апостольську подорож 2019 року, під час якої він відвідав Таїланд та Японію, Святіший Отець вкотре наголосив на тому, що «світ без ядерної зброї можливий і необхідний» та що для політичних провідників настав час усвідомити, що не володіння ядерною зброєю вчиняє світ безпечнішим, а терпелива праця задля добра всіх людей.
Пригадуючи про те, що 27 квітня цього року в Нью-Йорку відбудеться Х Оглядова конференція з розгляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Папа висловив сподівання, що міжнародна спільнота знайде спільне рішення щодо способу втілення цього важливого міжнародного правового інструменту.
Завершивши свій коментар про місця, які він відвідав 2019, Понтифік згадав про Австралію, висловлюючи співчуття й запевняючи у молитві за всіх, хто постраждав чи втратив близьких під час пожеж.
Ювілей Організації Об’єднаних Націй
Звертаючись до представників дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, Наступник святого Петра звернув також особливу увагу на 75-річчя ООН, що відзначається цього року. Він наголосив, що успіх цієї організації полягає, насамперед, у тому, що вдалося уникнути третьої світової війни й нагадав, що основоположні принципи ООН – прагнення миру, встановлення справедливості, пошана до людської особи, гуманітарна співпраця та підтримка – виражають прагнення людського духу та повинні бути основою всіх міжнародних стосунків. «Відзначаючи цей ювілей, додав він, – бажаємо підтвердити намір всього людства трудитися задля спільного добра».
Визнавати внесок жінок у суспільство
На завершення Папа Франциск вказав на ще два ювілеї, які відзначаються 2020 року: перший – це 500-та річниця смерті італійського художника епохи Відродження Рафаеля Санті, одним із улюблених персонажів картин якого була Пречиста Діва Марія. Цього року, за словами Папи, Католицька Церква відзначає 70-річчя проголошення догми про Внебовзяття Матері Божої. В цьому контексті Святіший Отець згадав про всіх жінок, висловлюючи надію, що у всьому світі дедалі більше визнаватиметься цінний внесок жінок у суспільство та зникне будь-яка форма несправедливості, нерівності чи насилля стосовно них.