8 січня Церква згадує святого Северина Норицького, ченця

В історичних записах святий Северин (410–482) з’являється лише 454 року; діяв він на теренах сучасної Австрії. Про раніше його життя мало що відомо, і навіть біографія авторства Северинового учня, святого Евгіпія, не подає достовірних фактів.

Є ймовірність, що Северин походив із Італії й належав до знатного римського роду, представники якого обіймали керівні посади. Проте сам він своє походження тримав у таємниці. Духовне виховання отримав у східних пустельників, можливо, був учнем святого Антонія. Проте місійне покликання привело його в Норик.

Северин не тільки проповідував на майбутніх німецько-австрійських теренах (проповідував у околицях Відня, Зальцбурга, Клостернойбурга, Пассау, на берегах Дунаю тощо), а й піклувався про хворих, готував запаси для голодних, викуповував полонених. Він був підтримкою для людей і посередником між ворожими правителями, особливо в період остаточної руйнації Західної Римської імперії.

Майбутній святий підтримував стосунки з королем Одоакром, який був до нього прихильний, однак сам давав приклад покутного життя й аскези. Для розвитку християнської духовності й освіти засновував монастирі, зокрема в Фавіані, де й доживав віку. Вплив святого Северина на розвиток християнства на тих теренах був такий великий, що його вважають апостолом Австрії.

Зображають святого в чернечому вбранні, інколи як паломника. Атрибути – ангел, посудина з олією, палиця паломника, книга.

Покровитель Баварії, Австрії.

Уклала Юлія Бойко

Ще новини по темі Святі дня

6 січня – урочистість Богоявлення (обов’язок бути на Месі) Господнє об’явлення (грецькою «епіфанія») – найдавніше свято, згадки про яке трапляються вже в ІІІ столітті в Єгипті.

2 січня – обов’язковий спомин Григорія з Назіанзу, покровителя поетів

2 січня – обов’язковий спомин святого Василія Великого, покровителя екзорцистів

3 січня - довільний спомин Пресвятого Імені Ісуса

Святі дня 1 січня – урочистість Пресвятої Богородиці Марії (обов’язок бути на Месі) Від перших віків християнства вірні вшановували Діву Марію, та догматичні дискусії точилися насамперед навколо Пресвятої Трійці й Ісуса Христа. 431 року на Третьому Вселенському Соборі в Ефесі, коли виникла потреба боротися з єрессю несторіанства (за якою Єдинородне Боже Слово не стало людиною, а лише перебувало в Ісусі), поруч із догматом про Божественність Ісуса Христа був проголошений іще один: про те, що Діва Марія – це Богородиця, тобто Та, Хто породила Бога.