У Литві – перша беатифікація новомученика ХХ століття: архієпископ Теофілюс Матульоніс

В неділю, 25 червня 2017 р., в столиці місті Вільнюсі, кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих, проголосить блаженним Католицької Церкви Кайшядорського архієпископа Теофілюса Матульоніса.
Новопроголошений блаженний народився 22 червня 1873 року в місцевості Кодорішкіс на південному сході сучасної Литви в родині багатих і побожних селян. Осиротівши у віці чотирьох років, з дитинства проявляв цікавіть до навчання. У 1892 році вступив до Семінарії в Санкт-Петербурзі. Пресвітерські свячення отримав 4 березня 1900 року.
Спочатку о. Теофілюс звершував душпастирську працю в Латвії, згодом став заступником пароха в храмі святої Катерини в Санкт-Петербурзі. Отримав від єпископа доручення споруджувати новий храм у робітничому кварталі, але праці були перервані Більшовицьким переворотом 1917 року.
У 1923 році майбутній мученик вперше заарештований енкаведистами, разом з Могилевським єпископом Яном Цєпляком та іншими 15 священиками й засуджений до трирічного ув’язнення. Відбував покарання в Москві, у в’язницях «Бутирка» і «Сокольнікі».
Звільнений через два роки завдяки втручанню парафіян, о. Теофілюс знову повернувся до місця свого душпастирства, яке вже отримало назву Ленінград. У грудні 1928 року підпільно призначений єпископом і коад’ютором Апостольського адміністратора Ленінграду та 9 лютого 1929 року підпільно отримав єпископське рукоположення.
Вже в листопаді того ж 1929 року єпископа Теофілюса вдруге заарештовано і засуджено на 10 років виправних робіт на Соловках. Звільнений у жовтні 1933 року в рамках обміну в’язнями між Литвою та СРСР, висловив бажання повернутися на душпастирську працю до Росії, але це не вдалося.
Після звільнення з радянських концтаборів, єпископ Матульоніс відвідав Ватикан, де зустрівся з Папою Пієм ХІ, побував у США, Святій Землі та Польщі. Повернувшись до Литви, отримав призначення на єпископа-помічника Каунаського, від 1940 року призначений Головним Капеланом Литовського війська, але це служіння довго не тривало з огляду на радянську агресію.
В період німецької окупації, 1943 року, блаженний Теофілюс був призначений єпископом Кайшядорісу. Через рік до Литви повернулися радянські війська. Відразу розпочалося переслідування Церкви, тож 18 грудня 1946 року єпископ Матульоніс був втретє заарештований, отримавши вирок на семирічне тюремне ув’язнення.
Після відбування покарання, 1954 року єпископа поміщено до дому інвалідів на території Росії, і лише через два роки він зміг повернутися до Литви, але із забороною мешкати на території своєї дієцезії. Оселившись в Бірштонасі й перебуваючи під постійним наглядом зі сторони КГБ, не зважаючи на похилий вік і підірване здоров’я, і далі дистанційно адміністрував Кайшядорську дієцезію та анґажувався у впорядкування справ Литовської Церкви. Перестерігав дієцезальних адміністраторів та священиків не входити у компроміси і не співпрацювати з режимом. У грудні 1957 року, з доручення Святого Отця, підпільно висвятив на єпископа пізнішого кардинала Вінцентаса Сладкявічюса.
Наступного року радянська влада відправила Кайшядорського єпископа у вигнання до Шедуви, якнайдалі від дієцезії. У лютому 1962 року Папа підніс його до архієпископської гідності. Того ж року у серпні в помешканні блаженного Теофілюса відбувся жорстокий обшук, через три дні після якого, 20 серпня 1962 року, він віддаю свою святу душу в Божі руки.
У грудні 2016 року Папа Франциск затвердив декрет Конгрегації у справах святих про визнання мучеництва Слуги Божого Теофілюса Матульоніса.
Джерело - Радіо Ватикану

По темі:
Папа затвердив чергові декрети в справах визнання святості