Дім, де живе любов

«Служіння сестер пов’язане з їхнім засновником святим Вікентієм де Полем, який є для них взірцем. Служіння бідним – це доволі складна праця, і ми бачимо, що одна справа породжує іншу, – розповідає настоятель храму святого Станіслава отець Генрик Яворський. – Трапляються випадки, коли потрібно не тільки опікуватися дітьми протягом дня, а й надати їм притулок. Є діти, у чиїх сім’ях негаразди. Раніше сестри приймали дітей у хаті, де живуть самі, але там лише одна кімната, а дітей іноді приходило по 50 на день. Треба було годувати, дати можливість помитися. Місця не вистачало. І сестри попросили допомоги».

І ось нещодавно в балтських римо-католиків відбулася радісна подія – освячення нового будинку, призначеного для дітей. Святкування почалось у храмі святого Станіслава, де вихованці сестер милосердя показали виставу про Вікентія де Поля.



Месу на честь святого Вікентія де Поля очолив настоятель католицького кафедрального собору Одеси отець Йосип Павлюк.

У храмі було чимало гостей. Прибули духовні керівники сестер милосердя святого Вікентія де Поля з Польщі, гості з Фонтанки, що під Одесою, священики з сусідніх районів і деяких областей України. На святкування завітав і балтський міський голова Сергій Мазур.



Після Меси присутні зібралися на освячення нового дому.


«Харизма, яку нам передав святий Вікентій де Поль – це служіння найубогішим, дітям, ув’язненим. Просто людям, які переживають страждання та злигодні. Сьогоднішня подія – це освячення дому, призначеного для дітей, які будуть приходити і вчитися добре жити. Бути передусім доброю людиною, поважати себе, своїх близьких, любити Бога, любити державу і старатися бути добрими людьми. Для нас велика радість, що ми можемо служити людям. Таке наше прагнення», – розповідає про покликання черниць зі згромадження св. Вікентія де Поля сестра Галина.


Тепер біля храму стоять два охайні будинки. Новий прибдали й відремонтували на кошти благодійників, яких знайшли сестри. Більшість спонсорів зі Словенії.



«Зараз умови значно ліпші. Сестри можуть робити більше справ, матимуть більше можливостей. Звісно, їхня робота потребує грошей, і вони роздобувають ці кошти. Ми по-різному шукаємо спонсорів і благодійників. Хотілося б, щоб благодійники були з України, тому що це наші діти. Ми тут живемо, і ми повинні давати ці кошти. До того ж, шукаємо спонсорів по цілому світу. Моя мрія – відбудувати цей храм і так само будувати людські душі», – отець Генрик Яворський.



Міський голова Сергій Мазур порадував малечу подарунками та привітав усіх із новосіллям.



А потім лунали пісні та зворушливі спогади. Юнаки й дівчата розповідали, як колись, у скрутні часи, зустрілися з сестрами милосердя. Як черниці допомагали дітям, розповідали про Бога, підтримували й молилися за них. Колишні вихованці вже виросли, змужніли, але й досі приходять у дім, де живе любов.


Ліана Швецова