Меса в Домі святої Марти: Навернення – це не косметична зміна, а переміна всього серця

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Папа розмірковував про епізод із Євангелія від святого Луки, коли Ісус запросив святого Петра до човна й після проповіді сказав йому закинути сіті, які чудесно наповнилися рибою. Цей євангельський уривок нагадує про інше рибальство, коли воскреслий Ісус звернувся до учнів із запитанням, чи мають вони якусь їжу. Його Святість вказує, що в обидвох випадках ми стаємо свідками «помазання святого Петра» – спочатку як рибалки людей, потім як пастиря. Тоді Ісус змінює його ім’я з Симона на Петра. Петро розумів, що зміна імен означає також зміну місії, і «пишався цим, бо справді любив Ісуса».

Побачивши, що сіті майже рвуться від ваги риби, Петро впав на коліна перед Ісусом, вигукнувши: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина». Це перший рішучий крок святого Петра – Христового учня: вказати на себе як на грішника. «Цей перший крок Петра стає також першим кроком кожного з нас. Якщо ми хочемо прямувати шляхом духовного життя, життя Ісусового, служити Христові, іти за Христом, то маємо звинувачувати себе самих, без цього неможливо просуватися вперед у християнському житті».

Це звинувачення пов'язане з відчуттям сорому й подиву, що ми спасенні. Потрібно навернутися, потрібно покутувати. Є люди, які лихословлять, обмовляють інших і ніколи не думають про себе самих, а коли сповідаються, то, немов папуги, повторюють: «Я зробив це, і це, і це…» Але ці слова не заторкують їхнього серця. Вони немов роблять макіяж, аби виглядати гарнішими. Але навернення не входить у їхнє серце, бо в ньому немає місця для Бога.

За словами Папи Франциска, перша ознака того, що людина не живе насправді християнським життям, – це те, що вона звикла розпускати плітки про інших, звинувачувати ближніх, встрявати в життя інших людей. «Це погана риса! – сказав Його Святість. – Просімо ж у Господа благодаті перебувати перед Ним із подивом, який викликає Його присутність, і благодаті почуватисягрішниками, але такими конкретними, як Петро, що просив Ісуса відійти від нього, бо ж він – грішник».