Папа: Проблема страждання вимагає взаємодії між людьми та інституціями

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Понтифік подякував організаторам заходу: Папській Раді у справах культури, фондові «Опора для життя», фондові «Турбота» й фондові «Наука і віра» – та іншим дикастеріям Римської Курії, які доклалися до організації заходу. Проблема людського страждання, зазначив Папа, вимагає взаємодії між людьми й інституціями, долання упереджень і розвитку піклування про пацієнтів.

Перебіг конференції можна підсумувати чотирьома дієсловами: запобігати, відновлювати, лікувати та готувати майбутнє. На цих дієсловах Папа й зупинився у промові.

Запобігати означає мати далекоглядний погляд на людське життя й навколишнє середовище; думати про збалансовану культуру, де всі головні чинники – виховання, фізична активність, харчування, охорона довкілля, дотримання «кодексів здоров’я», практикованих різними релігіями, своєчасна діагностика тощо – можуть допомогти жити краще та з меншими ризиками. Це надзвичайно важливо, коли мова йде про дітей і молодь, дедалі частіше піддаваних ризикам хвороб, пов’язаних із радикальними змінами сучасної цивілізації. Численних захворювань можна уникнути, уживши превентивних заходів у дитинстві та юності. Але це вимагає глобальної та постійної дії кожного з нас – цього завдання не можна перекласти на якісь окремі суспільні чи державні інституції.

Наука відкриває й поширює все нові способи лікування, зокрема, рідкісних, автоімунних, нейродегенеративних та інших захворювань. Останніми роками досягнуто успіхів у клітинних дослідженнях і в регенеративній медицині, відкрито нові горизонти у сфері репаративної регенерації тканин та експериментальної терапії. Так відкривається новий важливий розділ наукового й загальнолюдського прогресу, який можна описати як «відновлювати» та «лікувати». Що більше буде наше зобов’язання щодо досліджень, то дієвіші й ефективніші будуть ці два аспекти, дозволяючи у відповідний спосіб реагувати на потреби хворих.

Наука – це потужний засіб для кращого розуміння як природи, так і людського здоров’я. Знання зростає, і разом із ним зростають засоби й технології, які дозволяють не лише вивчати найглибші структури живих організмів, а й втручатись у них. Тому необхідно зрозуміти нашу етичну відповідальність щодо людства й довкілля. Церква схвалює всі зусилля наукових пошуків, але нагадує також фундаментальний принцип: «Не все технічно можливе є етично прийнятним». Наука, як і будь-яка інша людська діяльність, потребує моральної відповідальності. Як навчав блаженний Папа Павло VI, справжнє мірило прогресу – те, чи він спрямований на благо кожної людини та всієї людини.

Коли ж ідеться про підготовку майбутнього, необхідно діяти з тим більшою чутливістю, чим потужнішими стають засоби, якими ми користуємося. Думати про майбутнє, як зазначив Папа Франциск, означає розпочати шлях, позначений двома діями: науковим пошуком, який ґрутнуєтться на міждисциплінарному підході, та нашими особистими конкретними діями, спрямованими на користь стражденних. А це вимагає об’єднання зусиль та ідей, здатних залучити представників різних спільнот: вчених і лікарів, пацієнтів, родини, науковців у галузі етики й культури, релігійних лідерів, філантропів, представників урядів і підприємців. «Я дуже щасливий, що цей процес уже розпочався і що ця ініціатива вже символічно об’єднує багатьох задля блага всіх», – підсумував Його Святість.


За темою:
Папа Франциск запрошує до Барі на екуменічну молитву за Близький Схід
Папа: Ісус у небі молиться за нас
Папа: Без любові та служіння Церква не може прямувати вперед