У Великий, або ж Страсний, Четвер Церква згадує спасенні події, пов’язані з останніми годинами перебування Господа Ісуса серед грона Його учнів. Згадує Останню Вечерю, під час якої Спаситель установив два величні таїнства: Таїнство Євхаристії й Таїнство Священства. Цього дня Месу Господньої Вечері в київському конкафедральному соборі святого Олександра очолив Його Преосвященство Віталій Кривицький, єпископ Київсько-Житомирської Дієцезії. Йому співслужили усі священики парафії, а також отці з домініканського й францисканського орденів, які несуть душпастирське служіння у столиці.
Про це повідомляє сайт Київсько-Житомирської дієцезії. На початку Меси діти з парафії святого Олександра привітали єпископа та священиків із днем встановлення Таїнства Священства й подякували їм за жертовну працю на благо Церкви та люду Божого. Єпископ Віталій, розпочинаючи богослужіння, нагадав усім вірним, що слова вітань і подяку дуже гріють душу, але набагато важливіша пам'ять кожного християнина в молитвах, якими просимо за наших священиків у розмові з Богом.
Цю тему єпископ розвинув у проповіді. Він нагадав про те, яка ж особлива подія відбулася понад дві тисячі років тому в непоказній єрусалимській світлиці, коли Христос разом із апостолами споживав пасхальну вечерю Старого Завіту. Це, напевно, було дивне святкування для учнів – побожних юдеїв, які звикли з точністю до літери, до крапки дотримуватися приписів давньоєврейського ритуалу. Але Ісус не спростив ритуал, а неймовірно поглибив його, зробив неустанним. І тепер кожен із нас може (і має!) щодня не просто згадувати події історії спасіння, як це було за старозавітних часів, а й переживати Її та плекати в собі через Причастя Тіла і Крові Христа.
Особливої уваги, як наголосив єпископ Віталій, заслуговує жест Спасителя під час вмивання ніг апостолам. Адже це теж було щось неймовірним. Це тому, хто головував за столом, присутні мали обмити руки, а обмиття ніг узагалі було справою слуг. Та не так учинив Господь! І цим жестом Він уже готував апостолів до того, що їм судилось стати слугами Христової пастви після Його страждання і славного Воскресіння. Цей обов’язок служіння ближнім, а також обов’язок нести Євхаристію в душі своїй і в тілі навколишньому світу, поза межі Церкви стосується також кожного з нас! Показово, що Меса Великого Четверга не має традиційного завершення. Нема цього дня ні урочистого благословення, ні «розіслання» вірного люду. Отже, Євхаристія не закінчується, ми справді несемо Її частку в широкий світ.
Після проповіді Владика Віталій повторив жест Спасителя, обмивши ноги дванадцятьом чоловікам із парафіяльної спільноти.
Молитва вірних сьогоднішньої Меси особливо огортала тих, хто відповів «Так!» на поклик Христа й обрав шлях священицького служіння –Папу, єпископів, священиків; тих, хто готується до цього служіння в семінаріях; тих, до кого промовляє Бог – щоб вони відкрили серця на Його заклик. Вірні також просили про вічний мир і винагороду для тих єпископів і священиків, які працювали в парафії святого Олександра.
Після звершення Євхаристії Ісуса, присутнього у Пресвятих Дарах, було перенесено у процесії до каплиці Адорації, де парафіяни мали можливість затриматись у молитві, зосередженні, поклонінні.
Дмитро Парубець
За темою:
Свята Меса освячення мира в житомирській катедрі
Запрошуємо молодь на ніч чування до Бердичева!
У Вербну Неділю завершилися Дієцезіальні дні молоді в Житомирі