Caritas Internationalis: уряди повинні гарантувати піклування про соціальну справедливість

Про це пише Vatican News.

Уряди повинні гарантувати піклування про довкілля та соціальну справедливість. Із таким закликом конфедерація католицьких благодійних асоціацій «Caritas Internationalis» звернулася з нагоди Кліматичної конференції ООН (Cop26), яка розпочалася у шотландському Ґлазґо. 162 національні та регіональні організації «Caritas», що входять до конфедерації, представники якої також присутні в Ґлазґо, закликають до кліматичної справедливості та до заходів, які захистять найуразливіших, особливо, мігрантів.

Ціна, яку платять найбеззахисніші

«Нищівні бурі, засоленість води та ґрунтів через підняття рівня світового океану, великі повені не перестають завдавати удару по численних громадах. Кліматичні зміни вже спричинили непоправні наслідки в багатьох частинах світу, де пристосування є головним викликом для місцевого населення», – зазначає Генеральний Секретар «Caritas Internationalis» Алоїжус Джон, звертаючи увагу на те, що ці спільноти, хоч і не є відповідальними за кліматичну кризу, «змушені зносити її наслідки, що полягають у втраті помешкання, засобів утримання, життєвого простору та інфраструктури».

Погіршення ситуації змушує дедалі більшу кількість людей мігрувати, однак, як зауважує Генеральний Секретар «Caritas Internationalis», досі не існує визнання статусу біженця та інших міжнародних гарантій для цих людей, які позбавлені фундаментальних прав, між якими право на чисте, здорове та стале довкілля для проживання. «Як стверджує Святіший Отець в енцикліці Laudato si', розвинуті країни глобальної півночі не можуть не рахуватися з екологічним боргом перед глобальним півднем», – нагадує він.

Діяти перше, ніж буде надто пізно

«Caritas Internationalis» наголошує на нагальності дій з боку держав, доки не буде запізно. І хоч пандемія Covid-19 привнесла нові пріоритети, вона не повинна стати виправданням для відкладення рішень на користь захисту довкілля. Навпаки, вона повинна стимулювати колективні зусилля, спрямовані на впровадження нової моделі розвитку, що ґрунтуватиметься на чистій енергії, на інклюзивній економіці та на більшій справедливості, разом з конкретними діями на користь зменшення бідності та скасування боргу.

В комюніке наголошується на тому, що потрібно, аби кошти, призначені на боротьбу з наслідками кліматичних змін, досягали місцевих громад, допомагаючи їм пристосовуватися. У цей ключовий момент фундаментально важливо, щоби держави, які ведуть переговори щодо клімату, «визнали свої моральні та юридичні зобов’язанням перед громадами, які найбільше постраждали, і перед майбутніми поколіннями».