Папа: Початком свідчення є визнання правди про себе самих

Про це пише Vatican News.

Після Святої Меси в базиліці Святого Петра, Папа Франциск в урочистість святих апостолів Петра і Павла ще раз зустрівся вірними. Опівдні у вівторок, 29 червня 2021 року, він очолив молитву «Ангел Господній» разом з римлянами та гостями міста, що зібралися на площі Святого Петра, адже цей день є вихідним у Римі.

Ким я є для тебе?

«А ви що скажете, хто я?». Це запитання, з яким Ісус звернувся до Своїх учнів, почерпнуте з євангельського уривка цього дня, було в центрі уваги роздумів, якими поділився Святіший Отець, промовляючи з вікна Апостольського палацу. За його словами, йдеться про «ключове питання, яке Ісус сьогодні ставить також і нам: Ким я є для тебе?». «Ким я є для тебе, що прийняв віру, але ще досі боїшся виплисти на глибінь з Моїм словом? Ким я є для тебе, що вже віддавна є християнином, але поглинутий звичкою, загубив первісну любов? Ким я є для тебе, що переживаєш важкі хвилини та потребуєш потрясіння, аби наново розпочати шлях. Ісус запитує: Ким я є для тебе?», – сказав Папа, закликавши дати відповідь на це запитання, «яка випливає із серця».

Фундаментальна відмінність життя

Але перед цим Ісус поставив апостолам інше запитання: «Що люди кажуть про мене, ким я є?». Як зауважив Наступник святого Петра, Христа не цікавить слава, Він поставив це запитання, щоби «підкреслити відмінність, яка є фундаментальною відмінністю християнського життя». «Існують такі, що залишаються на першому запитанні, на баченні, і говорять про Ісуса; а є такі, які, натомість, промовляють до Ісуса, приносячи Йому життя, творячи взаємини з Ним, здійснюючи вирішальний крок», – пояснив Святіший Отець, підкреслюючи, що Ісуса цікавить «бути в центрі наших думок, стати орієнтиром для наших почуттів». Ісуса цікавить «наша любов», те, чи Він перебуває в нашому серці.

Не на словах, а на ділі

За словами Папи, двоє святих, яких вшановуємо цього дня, зробили цей перехід і стали «свідками». Вони не захоплюються Ісусом, а наслідують Його, не залишилися глядачами, але стали дійовими особами Євангелія, «повірили не на словах, але на ділі». «Вони обоє віддали своє життя Господеві та ближнім. І вони є провокацією для нас. Бо нам загрожує залишитися на першому запитанні: висловлювати думки та бачення, мати великі ідеї, але ніколи не вплутатися в справу», – сказав Єпископ Риму, зауваживши, що можемо часто повторювати, що хочемо Церкву, яка буде «вірнішою Євангелію, ближчою до людей, більш пророчою та місійною», але не робити нічого конкретного… «Сумно спостерігати за тим, як багато-хто коментує та дискутує, але небагато тих, які свідчать», – додав він, наголошуючи на тому, що «свідки не розсіюються в словах, а приносять плоди», не нарікають на світ і на інших, «а починають від себе самих».

Початок – правда про себе самих

Але якщо подивитися на життя святих Петра і Павла, то може виникнути заперечення: обоє були свідками, але не завжди зразковими… Петро відрікся Ісуса, Павло переслідував християн… Однак, як підкреслив Святіший Отець, вони свідчили «також і своїми падіннями». Адже Петро міг сказати євангелистам не писати про його помилки, а Павло сам про свої слабкість і помилки розповідає у своїх листах.

«Ось звідкіля починається свідчення: з правди про себе самих, з боротьби з власною дволикістю та фальшем. Господь може чинити великі речі через нас, коли ми не турбуємося про захист нашого образу, але є прозорими з Ним та з іншими», – сказав Папа, підсумовуючи, що Ісус сьогодні ставить перед нами виклик, спонукаючи дати відповідь на запитання про те, ким Він є для нас, скинути свої маски та відмовилися від половинчастих рішень, від виправдань, які «вчиняють нас літеплими та посередніми».