Тебе навіки возвеличувати будемо: Мати Христова, Творця, Спасителя

Може, хтось здивується, що треба це пояснювати? Бо ж ми всі знаємо, що Марія – Мати Ісуса Христа. Цього разу хочу наголосити на слові Христос, а не Мати. Чи дійсно кожен розуміє, що цей вираз означає.

Грецьке «Христос» – це відповідник до єврейського «Месія» (Помазаник або Помазаний). У Старому Завіті цим терміном називали царів, найвищих священиків та обрані постаті, особливо серед патріархів та пророків. Лише перед народженням Господа Ісуса очікуваного Спасителя почали називати «помазаником», поєднуючи в Ньому риси царя, священика і пророка. Новий Завіт стверджує, що Ним є Ісус, і називає Його «Христом».

Марія не лише народила Христа, а й була Його вихователькою. Знала, що Той, кого Вона годує, вчить, виховує, досконаліший за Неї і посланий Всемогутнім Богом. Кожен із нас або втік від цього завдання, або почав себе возвеличувати – так, що навіть демон міг би позаздрити. Однак Вона не втікає, не вивищується, а щодня покірно виконує це служіння.

Вона вчить нас, що немає такого Божого покликання, яке б не реалізовувалося в покорі та з Божою благодаттю і могло би нас перевершити. Марія показує нам, чим є справжня зрілість.

Вона є для нас знаком Божого обрання та надії для цілого людського роду. Марія як Мати Творця є матір’ю всього живого, а отже, і наша, всіх вірян. Тому можемо звертатись до Пресвятої Діви Марії як до нашої Матері, як до когось нам близького, передаючи через Її заступництво наші молитви до її Сина, а нашого брата, Ісуса Христа.

Катехизм Католицької Церкви, повторюючи слова Ефеського собору, стверджує: «Той, котрого зачала як людину зі Святого Духа і який істинно став Її Сином згідно з тілом, є ніким іншим, як вічним Сином Отця, другою особою Пресвятої Трійці». Тому, за дією Святого Духа, у вимірі благодаті, тобто участі Божої природи, Марія отримує життя від Того, кому через земне народження сама дала життя як Мати. Літургія не вагається називати Її «Тою, Котра народила свого Сотворителя, або вітати словами: «Дочко Твого Сина». Церква визнає, що Марія дійсно є Матір’ю Бога. Мати Бога, Який є Її Творцем. Тому можемо стверджувати, що Марія – Матір всього створеного. Cв. Йоан Золотоустий також називає Марію «Царицею, Володаркою, Пані» та стверджує, що Пресвята Діва Марія стала Пані всього створеного, коли стала Матір’ю Сотворителя.

Третій титул Матері Божої як Матері Спасителя свідчить нам, що Вона була поруч із Сином Бога від перших хвилин Його спасительної місії на землі. Бачила, як ріс, як жив словом, яке проголошував, якою був великою таємницею.

Була при Ньому, коли слухав його натовп, не залишила Його, коли висів на хресті, була Його Матір’ю. Це перед Нею першою, як каже Традиція, з’явився одразу після свого воскресіння. Їй довірив опіку над своїми учнями. Марія знає всю спасенну справу Свого Сина.

Участь Марії у жертві відкуплення починається з моменту Її безумовної згоди на Божу дію під час Благовіщення, а реалізується в Її материнстві і супроводі Христа аж до Голгофи: «Як згода і тіло Непорочної були включені у таємницю втілення, так Її згода і страждання були включені в таємницю спасіння». Марія, Непорочно зачата, могла бути включена у справу спасіння як та, Котра була збережена від гріха силою Христа Відкупителя.

Окреслення Марії як Співвідкупительки не має наметі жодною мірою її обожествляти, аніскільки не применшує заслуг Христа, а дозволяє оцінити роль Марії як Матері Спасителя, як і насамперед величину Божого милосердя, яке відкриває людині дорогу до участі в Його спасительних справах.

Якщо нам важко зрозуміти те, що Ісус говорив і робив під час своєї спасительної місії, чому так, а не інакше чинив і вчив, ідімо на навчання до Його Матері. Вона найкраще нас навчить, ким є наш Спаситель, дозволить зрозуміти таємниці Його життя і смерті, коли візьмемо до рук Розарій.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: Americanmagazine.org