9 травня Церква згадує святого Георгія Преку, пресвітера

Навчався в гуманітарному ліцеї, згодом вивчав теологію в семінарії. До свячень 1906 року вже спромігся збирати навколо себе молодь, щоб формувати її для подальшого служіння людям. Почав розробляти устав для нової спільноти сталих дияконів, які мали бути помічниками єпископів у справі християнської формації вірних, проте, за натхненням Святого Духа, змінив наміри й зосередився на вихованні мирян, щоб ті згодом могли катехизувати дітей і дорослих.

1907 року із ініціативи Георгія виникло Товариство Християнської Науки, девізом якого було «M.U.S.E.U.M.»: «Magister, utinam sequatur evangelium universus mundus» - «Учителю, нехай цілий світ прямує за Євангелієм». 1910 року постала жіноча гілка товариства. Катехизації відбувалися не лише при парафіях, а й під час поїздок і заходів, влаштованих для формації християнської свідомості вихованців. Члени товариства мали бодай годину на день присвячувати молитві та власному духовному розвитку.

Георгій уклав багато молитов. Проповідував через друковане слово: після нього залишилося приблизно 150 публікацій, у яких виразно помітна глибока єдність із Богом. Послуговувався тільки мальтійською мовою, щоб якнайбільше людей могло його розуміти. Духовність черпав зі скарбів ордену босих кармелітів, належав до світської його гілки. Для багатьох був духовним керівником. За його заступництвом ставалися чудеса зцілення.

Діяльність Георгія ніби провістила Другий Ватиканський Собор, який наголошував на ролі мирян у проголошенні Євангелія. Помер у Санта-Венері, канонізований 2007 року.

Зображають святого в сутані священика, використовують фотографії.

Уклала Юлія Бойко