Хто обирає читання? Чи можна спати під час проповіді?

І все ж Слово Боже може багато чого сказати тобі сьогодні, і є кілька способів краще зрозуміти Біблію.

Читання

У будні передбачені два читання з Біблії під час Святої Меси, а в неділю та урочистості – три. Часто ці тексти пояснюють один одного. Для Першого і Другого читань беруть тексти зі Старого й Нового Завіту. Часто для Другого читання використовують послання святого Павла. Псалом між читаннями можна вважати молитовною відповіддю на ці читання. Далі під час кожної Святої Меси читають одне з чотирьох Євангелій, чому передує молитва «Алілуя».

Цикли

Церква розробила розклад біблійних читань таким чином, аби протягом року під час щоденних Святих Мес можна було почути якомога більше різних текстів із Біблії. Уся Біблія – це Слово Боже, а тому вона, зрештою, вартує прочитання.

Для недільних читань Євангелія встановлено трирічний цикл. У перший рік (A) ми читаємо тексти переважно з Євангелія від Матея, у другий і третій роки (Б та В) читаємо відповідно Євангелія від Марка і Луки. Протягом Пасхального Тридення та Великоднього періоду читають Євангеліє від Йоана, як і вранці на Різдво. Для буднів встановлено дворічний цикл читань – для парних і непарних років.

Важливість проповіді

У гомілії, або проповіді, служитель пояснює та аналізує Слово Боже, яке ми почули під час читань. Часто він перекидає місток до нашого повсякденного життя. Проповідь може прекрасно допомогти тобі краще зрозуміти слова з Біблії. Проте священик із твоєї парафії, мабуть, не проповідує так розлого, як святий Павло, який одного разу говорив так довго, що юнак, котрий його слухав, заснув і випав із вікна. Після цього святий Павло повернув його до життя, а потім продовжив повчання (Ді 20, 7-12).

Дехто каже, що не хоче ходити до храму, бо не любить проповідей. Це погана причина, аби залишатися вдома. Проповідь – це лише одна з частин Святої Меси. Одного разу проповідь може вразити тебе більше, ніж завжди, але у будь-якому випадку ти можеш прийняти Ісуса у Слові Божому та в Причасті, а також отримати благодать, що допоможе тобі у мандрівці вірою.

Біблія пояснює саму себе

Хорошим прикладом текстів Святого Письма, які проливають світло один на одного, є читання на свято Воздвиження Всечесного Хреста, яке відзначають щороку 14 вересня. Перше читання цього дня розповідає про те, як на ізраїльтян, що нарікали на Бога в пустелі, напали отруйні змії. Щоби зцілити людей, Бог звелів Мойсею підняти мідяного змія. Усі, кого вкусили гадюки, залишалися жити, якщо подивилися на мідяного змія (Чис 21, 4-9). Якщо це свято припадає на неділю, то читають також і Друге читання, в якому святий Павло говорить про те, що Бог підняв Ісуса так високо, аби Він спас нас усіх (Флп 2, 6-11).

У Євангелії ми чуємо, що Ісус те саме каже про себе: «Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав вічне життя» (Йн 3, 14-16). Ісуса піднесли на хресті, на якому Він помер із любові до нас.

Ісуса встановлено перед нами, як мідяного змія. Однак ті, хто подивився на того змія і вижив, усе одно свого часу мали померти. Ми ж, дивлячись на Ісуса з вірою, у кінцевому підсумку будемо жити вічно разом із Ним.

Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом