У Житомирі розпочався 27-й Дієцезальний день молоді

12 квітня – День Перший!
Перший пішов! В Житомирі розпочався 27-й ДДМ. Парафія святого Йоана з Дуклі гостинно прийняла 657 учасників котрі завітали до нас з п’ятдесяти шести парафій нашої України!
Перша половина дня минула напрочуд спокійно. Ми готували гостям чай, спілкувалися та знайомилися з найпершими учасниками. Загалом цілий день прожили згідно розпорядку.
Від 13-ї години команда організаторів відчула справжній смак прийому півтисячної спільноти молоді. Дякувати Богу ми всім встигли послужити. Гості були зареєстровані, ситі та зігріті.
Відкриття стартувало за розкладом, після традиційної Коронки до Божого Милосердя. Запальна ведуча Тетяна Столярчук в дуже оригінальний спосіб познайомила нашого єпископа Віталія КривицькогоSDBзі спільнотою молоді. Називаючи парафію та місто з котрого прибула молодь, останні промовляли вголос «Я Господній слуга». Так, власне і пройшов перший конкурс 27-го ДДМ. Найгучнішою була молодь з Довбиша за Житомира (парафія св. Софії). Проте фінальний двобій зрівняв сили суперників. В результаті солодкий приз парафії отримали спільно.
Прозвучали такі бажанні привітання та заохочення від духовенства. Насамперед до молоді звернувся настоятель парафії святого Йоана з Дуклі – о. Павло Шевчук OFM. Отець поділився свідченням про нещодавно пережитепаломництво до Меджугор’є, котре організовує паломницький центр «У руках Марії». Будучи вже досить мудрим та досвідченим священиком, отець вкотре переконався що дуже важливо зуміти стати правильним інструментом в руках Божих. Чого, власне, нам і побажав. Також отець слушно зауважив, Господь буде творити чудеса в нашому житті. Для цього треба лише: відчути, полюбити та поділитися.
Звернення єпископа було влучне та лаконічне. Кожен з нас є паломником. Насамперед паломники – це організатори, котрі вийшли на зустріч учасникам ДДМ ще в лютому місяці адже саме тоді розпочалась підготовка до ДДМ. Проте в житті дуже важливо знати місце куди ми йдемо і не завжди варто знати за чим. В такий спосіб добре тренуємо своє серце в довірі до Господа Бога. Саме тут і є наші випробування та терпіння. ДДМ – це лише 3 дні нашого життя, проте вже після них ми не маємо права повернутися такими самими, як ми приїхали.
Урочисте проголошення 27-го Дієцезіального Дня Молоді пролунало під акомпанемент гімну, написаного для Світового Дня Молоді в Панамі 2019р. Анна Господарик з парафії Божого Милосердя люб’язно переклала для нас цей гімн і він зазвучав вже українською! Дякуємо для Ані за її талант та невтомне служіння.
Отець Вальдемар Павелець SAC на завершення відкриття закликав молодь служити Господу з чистим серцем. «Ось я – Господня слугиня, нехай зі мною станеться по твоєму слову» - адже саме таким є гасло цьогорічного ДДМ. Служінню треба вчитися не один день. Саме тому вже завтра ми продовжимо розумнішати на конференції та праці в групах.
Молодь мала змогу пережити в тиші годинку часу на Адорації, вступ до котрої дуже делікатно та правильно зробив о. Сергій OFMCap. Ми почули від отця, що Ісусу не потрібні передумови для пробачення. Він знає нас краще за нас самих. Тому беремо серця і віддаємо їх Його милосердному Божому провидінню.
Урочисту Службу Божу очолив єпископ Віталій Кривицький SDB. Роблячи провадження до Літургії Слова Божого Його Преосвященство зауважив що Ісус в такий спосіб запрошує нас до столу. Він завжди має поживу для нас, проте також цікавитьсяз цим ми прийдемо до нього. У своїй проповіді Єпископ з перших слів дав зрозуміти, що Бог не діє за логікою людини. Тому коханий пророк Єремія, з першого читання, стає перед переслідувачами. Єпископ Віталій Кривицький констатує факт що багато хто говорить про Єремію неправду. Проте є і такі, котрі його слухають. Насправді ж не будуть говорити, якщо не будуть слухати.
Хотів цього народ чи ні, але Єремія говорив до них. Адже йому було важливо казати слова Господа. Те, що люди хотіли чути інше – це вже менш важливо. Так от ті, котрі чують не те, що хочуть і зрештою не хочуть з цим миритися – білять гроби, як фарисеї.
Натоміть Євангеліє розповіло нам історію з життя Ісуса, коли його вкотре хотіли вбити. Тут варто підкреслити що камінці були приготовані не для того, щоб прогнати, а саме вбити. Перед цим належить суд. А суд не можна здійснити не вислухавши. От Бог і промовляє до несправедливих суддів. І не чують вони тому, що не вміють слухати. Власне як і кожен з нас.
В особистих стосунках з Ісусом принципово важливим є донести почуте слово не спотворене власними фільтрами та егоїзмом. Донести до своїх дітей, родин та друзів справжнє Слово Боже.
Вміти слухати це часами важче ніж бачити. Бога не можна побачити, але його можна почути. І проголошувати почуте слово може абсолютно кожен з нас. Кожен з нас є пророком. Цей дар ми отримали при Хрещенні.
Господь закликає слухати. Той Бог, котрий промовляв до Єремії і той, кого чуємо ми у своєму серці – це один і той самий Бог. Слухаймо Бога і Він ніколи не дасть нам заблукати.
Амінь!

P. S. Фото першого дня можна завантажити за посиланням:  фотозвіт першого дня


Тест: Олександра Кісельова

Фото: Франциска Туманевич