Прифронтові території лише на перший погляд живуть буденно, нібито так само, як Одеса чи Чернігів. Є одна важлива відмінність: зовсім поряд війна. А для ХСП до цієї війни додається іще один вимір – боротьба за душі людей. Служіння в усьому розмаїтті форм і обставин зводиться до того, щоб у цих непростих ситуаціях показувати людям Любов, якою є Бог.
Ось кілька щоденних епізодів із буднів служіння Християнської служби порятунку в «сірій зоні».У Піонерському, що під Маріуполем, працює дитячий табір «Бог є любов», який організувала ХСП.
Одного дня діти поринули в цікаву пригоду й вирушили на пошуки скарбу. На шляху вони зустрічали перешкоди, для подолання яких потрібні були знання й неабияка спритність. Але метою пошуку був найбільший скарб, який може знайти людина, – Ісус.
Учасники табору також наводили лад на його території та брали участь у катехизі «Чисте серце, чисте узбіччя».
Тут діти пізнають дію молитви у своєму житті, моляться за свої родини й за рідну землю. І дитяча молитва досягає небес.
Не забуті також дорослі мешканці «сірої зони»: служителі ХСП допомагають їм відшукати Любов Божу в межах євангелізаційних курсів «Альфа» та під час домашніх біблійних зустрічей.
Для багатьох людей, як дорослих, так і дітей, поступово невід’ємною частиною щоденної реальності стає участь у Євхаристії й життя Святими Таїнствами.
Часто мешканці «сірої зони», наприклад, у Майорську, Зайцевому, Жованці, що під Бахмутом, потребують як духовної, так і матеріальної підтримки: продуктів харчування, одягу, медичної допомоги. Служителі ХСП у таких населених пунктах максимально долучаються до того, щоб забезпечити людей найнеобхіднішим.
А супроводжують гуманітарний процес молитва та проголошення Євангелія для спасіння людей і освячення землі, де й сьогодні розриваються снаряди, ллються сльози і кров.
Під Авдіївкою служителі ХСП за сприяння офіцерів із ОТУ ЦВС «Схід» привезли пожертвувані благодійниками речі (продукти харчування та одяг) мешканцям селища Піски. Тут, фактично в ізоляції від решти світу, проживає кількадесят людей похилого віку і дітей, для яких матеріальна опіка з боку ХСП – один із небагатьох способів для фізичного виживання, а духовна – досі єдиний спосіб пізнати Христа.
Служителі ХСП разом із офіцерами також упорядкували територію біля військового меморіалу, відвідали з приємними сюрпризами й подарунками захисників батьківщини.
У Старобільску служителі ХСП працюють із самотніми літніми людьми, відігріваючи їхні одинокі зранені душі, яких на схилі років вогняним шлейфом торкнулася війна.
А в Мар’їнці служителі з місцевої тактичної групи працюють із молоддю й дітьми, яким дають шанс на майбутнє з Богом.
Ось вона, повсякденна прифронтова хроніка Християнської служби порятунку: така буденна – і така благословенна.