Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 1 липня, неділя

Літургія на кожен день, 1 липня, неділя

(зел) ХІІІ Неділя звичайного періоду
Коли внаслідок нещасть насувається ззовні темрява страждань, тоді у внутрішній храмині, завдяки пізнанню великих справ Божих, світає зоря душі. З природи добрі створіння, коли невластиво їх пожадаємо, стають для нас загрозою і причиною лиха. Пізнання у діалозі з Богом природи речей і того, для чого Бог розмістив їх у всесвіті, повертає нам мир з Богом. Сьогоднішня Літургія Слова відкриє нам світ Божественної гармонії у створінні, яку ще більш примножив Ісус Христос. Нехай Він займе увесь наш внутрішній простір.


АНТИФОН НА ВХІД
Усі  народи, заплещі те в долоні; * радісним голосом ликуйте для Господа! (Пс 47 (46), 2)

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА
Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоб нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоб ми перебували у сяйві Твоєї і стини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Мудр 1, 13-15; 2, 23-24
Читання з Книги Мудрості.
Бог не створив смерть, ані не радіє з погибелі живих. Він бо створив усе на те, щоб існувало, і творіння світу – цілющі, немає в них жодної смертоносної отрути, і царства смерті на землі немає, бо справедливість – безсмертна. Адже Бог створив людину для безсмертя і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, а скуштують її ті, хто йому належить.  Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 30, 2 і 4. 5-6. 11 і 12а і 13б
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене воздвигнув *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
Співайте Господу, Його праведні, *
прославляйте пам’ять Його святині.
Адже на мить Його гнів, а Його милість все життя триває: *
ввечері вселиться плач, а на ранок – радість.
Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Допоможи мені, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на втіху –*
буду славити Тебе я вічно.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
2 Кор 8, 7. 9. 13-15
Читання з Другого Послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, у всякій пильності, у вашій любові, якої ви навчилися від нас, – то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся. Адже ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що, будучи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагатилися Його зубожінням. Та й не для того, щоб інші мали полегшення, а ви – труднощі, але для рівності. У нинішній час ваш достаток нехай покриє їхню нестачу, щоб і їхній достаток покрив вашу нестачу, – щоб існувала рівність; як написано: «Той, хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав мало, не мав нестачі».    Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. 2 Тим 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,
а життя освітив Євангелієм.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 5, 21-43 (довше)

† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу, як Ісус переплив човном зно­ву на другий бік, зібрався великий на­товп довкола Нього, і Він перебу­вав біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Йо­го, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «До­нечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від чис­лен­них лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: «Якщо лише до­торк­нуся до Його одягу, – одужаю!» І враз припинилася її кро­вотеча, і вона відчула в тілі, що виду­жала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обер­нув­шись до натовпу, Він запитав: «Хто доторк­нувся до Мого одягу?» А Його учні говорили Йому: «Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене?”» І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, зна­ючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги». Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?» Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: «Не бій­ся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Яко­ва та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не по­мерла, а спить!» І почали насміхатися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала ди­ти­на. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: «Таліта кум» – що в перекладі озна­чає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять ро­ків. І жахнулися всі відразу від ве­ли­кого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів да­ти їй поїсти.  Слово Господнє.
Або:
Мк 5, 21-24. 35б-43 (коротше)
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу, як Ісус переплив човном зно­ву на другий бік, зібрався великий на­товп довкола Нього, і Він перебу­вав біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Йо­го, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «До­нечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп. І прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?» Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: «Не бій­ся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Яко­ва та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не по­мерла, а спить!» І почали насміхатися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала ди­ти­на. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: «Таліта кум» – що в перекладі озна­чає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять ро­ків. І жахнулися всі відразу від ве­ли­кого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів да­ти їй поїсти.   Слово Господнє.

Мовиться «Вірую»

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос навчав людей, що ві ра перемагає страх; свідомі цього волаймо з надією:
1. Свята Церква шляхом до спасіння душ вважає також до- помогу людям у земних справах; молімося, щоб їй вдалося, співпрацюючи з урядами держав, запевнити всім людям гідне життя.
2. Святіший Отець є намісником самого Христа на землі; молімося, щоб християнський світ побачив і наслідував його синівську відданість Богу та повагу до кожної людини.
3. Велич держави проявляється у турботі про найбільш беззахисних її громадян; молімося, щоб почуття солідарності характеризувало кожного громадянина світу.
4. Важким тягарем лягають на плечі людей невиліковні хвороби чи каліцтва; молімося, щоб вони у молитві та святих таїнствах знаходили розраду та силу.
5. Неухильність смерті наповнює страхом серце кожної людини; молімося, щоб помираючі поверталися умиротворені до дому Отця, а померлим засяяла зірка воскресіння.
6. Дякуючи Богові за те, що ми можемо брати участь у євхаристійній жертві, молімося, щоб ця жертва була нашою силою на землі та завдатком вічного життя у небі.

Боже, джерело благодаті, вислухай наші молитви і допомагай нам своєю мі ццю в дорозі до Твого Царства. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої діяння * вчини, щоб наше служіння було гідним святих дарів. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Неділі Звичайного періоду № 20-27

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені  – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай божественна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоб ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого.