Молитва на війському цвинтарі в Харкові

Цвинтар у Харкові – один із чотирьох, на яких спочивають тіла польських офіцерів і солдатів, убитих НКВС 1940 року. 17 червня минає 18-та річниця відкриття і освячення некрополя.


У проповіді єпископ Юзеф Гудзек нагадав обставини загибелі польських офіцерів, поліцейських, прикордонників і чиновників державної служби. «Тоді була порушена не тільки моральна справедливість, а й міжнародне воєнне право. Убивці не просто забрали життя, а й хотіли знищити пам’ять про вірних синів Польщі».

Згадуючи страждання вбитих військових, єпископ також згадав про страждання їхніх ближніх, які не могли «супроводжувати своїх рідних на цій хресній дорозі». «Вони не могли виявити співчуття чи надати якусь допомогу. Великим болем були переживання та брак інформації про долю найближчих. Родина, друзі не могли організувати похорону й гідного прощання. Тільки нещодавно був відкритий і освячений військовий цвинтар, якій став для родин убитих місцем молитви і зустрічі з найближчими».

На думку єпископа, паломництво представників родин загиблих до Харкова – це нагода для надзвичайного діалогу живих із померлими. У цій розмові виявляється, що ті, хто загинув чи був закатований, залишаючись вірним найвищим цінностям, можуть сказати більше, ніж живі. Вони й надалі живі в Бога. «Вони залишили нам цінний спадок, і ми сьогодні зібралися на військовому цвинтарі, щоб про цей їхній спадок говорити», – сказав єпископ. Він закликав сприйняти паломництво на цвинтар як на можливість для особистої переміни й запитування себе про вірність спадкові, якій нам залишили вбиті офіцери.


На Месі були також присутні представники урядів Польщі й України.


На цвинтарі в Харкові, створеному за ініціативою Федерації сімей Катині, спочивають тіла близько 4300 військових, зокрема тих, хто захищав 1939 року Львів, Гродно, Вільно, Рівне, Станіславів, які тоді зайняла Червона Армія. Вони були вбиті навесні 1940 року в підвалах обласного НКВС у Харкові. Крім польських солдатів, тут спочивають також тіла близько 2000 радянських українців, росіян і євреїв, убитих НКВС у 1937–1938 роках.

Центральний елемент цвинтаря, загальна площа якого становить понад 2 га, – це вівтар, що разом із пам’ятною стіною, хрестом і дзвоном створює відкриту каплицю. На стіні написані призвища загиблих. До неї провадить алея з таблицями, на яких уміщені імена вбитих оіфіцерів. Навколо стоять хрести західної та східної традиції. У південній частині цвинтаря розташовані стіни з прізвищами вбивих мешканців Харкова й околиць.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook Харківсько-Запорізька дієцезія.