Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні

Важкі питання. Про «два суди»

«Якщо перед ликом Ісуса ми постанемо саме на Страшному суді, тоді що ж таке приватний суд? Чи приватний суд - це не Боже рішення, а тимчасове, і в залежності від фактів, що відкриються про кожного у всій повноті в кінці часів, це рішення може бути змінено? Інакше виходить, що людина буде суджена двічі, причому вдруге "постанова" суду вже відома, незмінна і оскарженню не підлягає, які б обставини не були відкриті в кінці часів».
Останній суд не є просто повторенням приватного суду. Зрозуміло, Страшний суд нічого не додає до стану душі тих, хто знаходиться в раю або пеклі. Основна новизна буде полягати в тому, що під час Останнього суду відбудеться воскресіння тіл. А це, безсумнівно, розширює стан блаженства або, навпаки, нещастя, в залежності від того, чи отримав чоловік нагороду чи засудження.

Крім того, приватний суд здійснюється над тим, що людина скоїла за час свого життя, а на Страшному суді людина буде суджена також на основі наслідків, які мали її вчинки для тих, хто жив після неї. Також і в цьому може зрости як заслуга, так і провина. Ось що пише святий Тома Аквінський на цю тему: «Слід зауважити, що хоча земне життя людини завершується зі смертю, воно певним чином продовжується далі. По-перше, в тому сенсі, що вона продовжує жити в пам'яті людей, в якій іноді зберігається добра або погана слава всупереч істині. По-друге, вона триває в дітях, які отримують щось від батьків. <...> По-третє, вона триває в справах: наприклад, обманом Арія і інших шахраїв пустила паростки невіра, аж до кінця віку <...>. По-четверте, вона продовжується в стані плоті: іноді вона похована з пошаною, іноді не похована, але врешті-решт все перетворюється в прах. По-п'яте, вона продовжується в речах, які людина любила, наприклад, в деяких земних благах - одні швидко закінчуються, інші тривають довше. Отже, все це повинно піддатися випробуванню Божого суду. Ось чому не може бути досконалого і явного суду, поки триває сьогодення. Ось чому повинен відбутися Страшний суд в останній день, коли буде остаточно і явно винесено суд про все, що стосується кожної людини».

Врятовані не повинні чекати Страшного суду, щоб відправитися в рай, так само як і засуджені не повинні чекати Страшного суду, щоб відправитися в пекло. Грунтуючись на Святому Письмі, святий Тома стверджує: «Деякі вважали, що душі святих не отримають нагороди на небесах, а душі засуджених не будуть приречені на пекло, поки не настане день Суду. Однак тут очевидна омана, судячи зі слів апостола (2 Кор 5): "Ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа". Це означає, по суті, бачити Бога, що, за словами святого Івана, і є "вічне життя". Тому очевидно, що душі, відокремлені від тіла, насолоджуються вічним життям. Отже, можна стверджувати, що після смерті людина знаходить незмінний стан в тому, що стосується душі. Як наслідок, для нагороди душі немає причини відкладати суд»(«Сума теології»III). Святий Тома додає пояснення про те, що станеться на Останньому суді в порівнянні з приватним: «Оскільки існують інші речі, які стосуються людини, які відбуваються протягом всього часу і не є чужими для Божого суду, необхідно, щоб і в кінці часів вони також були піддані суду. Дійсно, хоча людина в них не може мати ні заслуг, ні провини, вони все ж є частиною винагороди або покарання. Тому вони піддаються остаточному суду».

Джерело - Католицький оглядач

По темі:
Важкі питання. Чи змінилося вчення Церкви в питаннях моральності?
Важкі питання. Як отримати громадянство Ватикану?
Важкі питання. Як Бог допускає, щоб від гріховних ситуацій народжувалося нове життя?

Складні питання Шоста година дня... Як пережити свята під час всеохоплюючої епідемії Я хотів би поділитися власними роздумами, назвавши їх «шоста година дня». Останнім часом до мене знову промовляє Слово, яке парадоксально здається беззвучним, позбавленим вигляду і форми, як відкинене і приречене на смерть. Ним є Син!
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.