Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Тебе навіки возвеличувати будемо: Діво могутня, ласкава, вірна

Тебе навіки возвеличувати будемо: Діво могутня, ласкава, вірна

У теперішньому лексиконі прикметник «могутній» означає особу багату, заможну, яка має велику владу, вплив. Раніше це слово характеризувало людину, котра все «могла». І в цьому сенсі «могутня» – це та, що може, має владу щось вчинити, має силу дії.
Відповіддю Марії на спасенне діло Бога є покірне визнання, що міститься в Її гімні Magnificat: «Великі речі вчинив мені Всемогутній» (лат. Potens). Джерелом Її духовної сили, цієї могутності є потужність і сила самого Бога. Так виконується принцип, виражений у посланні св. Павла: «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних» (1Кор 1, 27).

Заклик «Діво могутня» належить розуміти так, що Пресвята Діва Марія може своїм заступництвом зробити те, що хоче для нашого спасіння. Бог всемогутній – своєю волею, натомість Марія – проханням і заступництвом у Бога. Приклад Її заступництва знаходимо у Святому Письмі, при описі весілля в Кані Галілейській: «Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: “Вина в них нема”». (Йо 2,3). Ісус на прохання Своєї Матері перемінив шість кам’яних посудин з водою на вино.

Діва Марія є для Церкви найкращим зразком апостольської сили, могутності. Те, чого Марія не досвідчила у своєму земному житті, стало джерелом духовної сили Церкви. Коли ми говоримо «Діво могутня», то визнаємо віру, те, що для нас Марія милостива і може випросити нам благодаті у Свого Сина, Ісуса Христа.

Таким чином, переходимо до наступних титулів Матері Божої, що Вона ласкава і вірна.

Зауважмо, що і цього разу прикмети Бога знаходять своє віддзеркалення у поставі і житті Матері Божої. Бо ж це Бог ласкавий і вірний Своїм обітницям. Вона також є «Дівою ласкавою і вірною», згідно з молитвою Церкви. У Матері, так само, як і у Сина, сила, ласка і вірність тісно між собою пов’язані. Ісус, лагідний і смиренний серцем, шукає загублену вівцю, милосердиться над кожною людською недолею, домагається подібної постави від усіх своїх сповідників. У Євангелії знаходимо таке застереження, скероване до найближчих учнів перед Мукою Учителя: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх. Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга...» (Мт 20, 25-26).

Першою, хто виконав цю умову найдосконаліше, була покірна і вірна Слуга Господня з Назарета. Її вірність Небесному отцю була не раз випробувана у життєвих переживаннях, до того, як у повноті виявилась під хрестом Сина.

Завдяки своїй поставі служіння і вірності Вона є найвірнішим образом Сина. Її Magnificat – це гімн про всемогутнє милосердя Бога. «Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його» (Лк 1, 50). Саме так Новий Завіт перекладає багатозначний єврейський термін chesed, який найповніше описує дію Бога у завіті з людьми, а саме: Його доброзичливість щодо всіх, хто Йому довірився. Марія єднає у своїй пісні прославлення, власне звеличення з долею відкинутих світом. У цьому уподібнюється до милосердного Бога, який противиться гордим, а пригортає принижених.

Постава Марії, Діви ласкавої і вірної, є взірцем для всіх дітей Церкви. Заклопотана людськими потребами вже на весіллі у Кані, згодом вірна проявляє свою опіку про нас, будучи вже на небі. Тепер Її заступництво є, без сумніву, дієвішим, ніж будь-яке інше. Стоячи біля свого Сина, Вона є посередницею благодатей. Про це останнім часом свідчать численні Її об’явлення у різних куточках землі. Своєю опікою над людьми Вона нагадує, що головним завданням Церкви є проголошення Божого милосердя. Діва могутня, ласкава і вірна Богові ясніє світу як знак Божої ласкавості і надії для тих, хто покутує.

Саме тому Марія для нас є Вчителькою цих чеснот: ласки і вірності. Їхня практика має бути завданням для кожного з нас. Це означає вірність релігійну згідно з наказом самого Вчителя: найважливіше у Законі це «справедливість, милосердя і віра» (Мт 23, 23). Ті, хто дає себе вести Святому Духові, приносять плід у вчинках, які переростають вимоги Закону. Серед тих «плодів Духа» св. Павло згадує також вірність (Гал 5,22). Проявляється вона навіть у найменших дрібницях життя, як вчив сам Ісус: «Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний» (Лк 16, 10). Вірність і ласка домінує над усім життям християнина.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ

Зображення: Wikimedia