(біл) ІІІ Великодня Неділя
Багато разів у нашому житті ми переживаємо різні втечі. Багато речей нас жахає, а диявол цей страх підсилює і доводить нас до паніки. Апостоли під час такої втечі пізнають присутність Христа, спочатку несвідомо, щоб наприкінці пережити Його повне об’явлення. Це слово дає нам надію, що Христос нас ніколи не залишає в біді, Він постійно намагається вирвати нас із ситуації, в якій ми розгублені й перелякані.
АНТИФОН НА ВХІД
Воскликніте Богові, вся земле! * Співайте славу Імені Його, * воздайте Йому хвалу преславну. * Алілуя.
Мовиться “Слава во вишніх”.
КОЛЕКТА:
Боже, Ти своєму народові повернув молодість духу, † збережи його радість і вчини, щоб він, радіючи з поверненої йому слави усиновлення, * з непохитною надією очікував славного дня воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 2, 14. 22-33
Читання Діянь Апостолів.
У день П’ятдесятниці Петро, ставши з Одинадцятьма, підвищив свій голос і звістив їм: «Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, засвідченого вам Богом проявами сили, чудесами й знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, – Його, виданого згідно з визначеним наперед задумом і передбаченням Бога, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо вона не могла тримати Його під собою. Давид говорить про Нього: “Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє спочине у надії, бо Ти не залишиш душі моєї у відхлані й не даси своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю перед Твоїм обличчям!” Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж до сьогодні. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою урочисто пообіцяв йому посадити на його престолі когось з плоду його стегон, він, передвіщаючи, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться у відхлані, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою Він був вознесений і, одержавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив Його, як це ви бачите і чуєте». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11
Життя дорогу дай мені пізнати.
Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Пт 1, 17-21
Читання з Першого Послання святого апостола Петра
Любі! Коли Отцем називаєте Того, хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час, в якому живете тут як чужинці, знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця, який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів. Через Нього ви повірили в Бога, який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 24, 32
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господи Ісусе, відкрий нам Писання;
нехай палають серця наші, коли Ти до нас мовиш.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 24, 13-35
† Читання святого Євангелія від Луки.
Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У ві дповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усі м народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби ві рити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усі х пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечорі є, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися ї хні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зі браних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Слово Господнє.
Мовиться “Вірую”.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос супроводжує нас на шляхах нашого життя так само, як супроводжував апостолів; довіряючи Божому Провидінню, як діти взиваємо:
1. Молімося за Святу Церкву, щоб перемога Христа була для всіх віруючих провіщенням і початком перемоги їхньої віри.
2. Молімося за священиків та монахів, щоб вони, вірні своєму покликанню та наповнені Святим Духом, зміцнювали вірних у дотриманні Божих заповідей.
3. Молімося за невіруючих, щоб Господь дарував їм прозріння.
4. Молімося за всіх постраждалих від Чорнобильської ката- строфи, про потрібні їм благодаті.
5. Молімося за померлих, які не встигли повністю спокутувати свої гріхи, щоб Господь очистив їх і дарував їм вічне щастя на небесах.
6. Молімося за нас самих, щоб ми вміли пізнавати Господа у Його Слові, в Євхаристії та у своїх ближніх.
Всемогутній, ві чний Боже, Ти укрив свою велич в природі, любов – у серцях людей, а і стину – у вченні Церкви; допоможи нам пізнати і покохати Тебе на землі , щоб ми потім могли раді ти разом з Тобою на небесах. Через Христа, Господа нашого.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:
Просимо, Господи: прийми дари торжествуючої Церкви, † а оскі льки Ти дарував їй джерело такої великої втіхи, * уділи їй повноти вічної радості. Через Христа, Господа нашого.
Префація Великодня № 13-17
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Ісус сказав до своїх учнів: * “Йдіть, поснідайте!” * Взяв хліб і давав учням. * Алілуя.
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:
Просимо, Господи: поглянь милостиво на свій народ, † котрий Ти благоволив відновити вічними тайнами, * і приведи його до нетлінного преславного воскресіння у плоті. Через Христа, Господа нашого.
Багато разів у нашому житті ми переживаємо різні втечі. Багато речей нас жахає, а диявол цей страх підсилює і доводить нас до паніки. Апостоли під час такої втечі пізнають присутність Христа, спочатку несвідомо, щоб наприкінці пережити Його повне об’явлення. Це слово дає нам надію, що Христос нас ніколи не залишає в біді, Він постійно намагається вирвати нас із ситуації, в якій ми розгублені й перелякані.
АНТИФОН НА ВХІД
Воскликніте Богові, вся земле! * Співайте славу Імені Його, * воздайте Йому хвалу преславну. * Алілуя.
Мовиться “Слава во вишніх”.
КОЛЕКТА:
Боже, Ти своєму народові повернув молодість духу, † збережи його радість і вчини, щоб він, радіючи з поверненої йому слави усиновлення, * з непохитною надією очікував славного дня воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Діян 2, 14. 22-33
Читання Діянь Апостолів.
У день П’ятдесятниці Петро, ставши з Одинадцятьма, підвищив свій голос і звістив їм: «Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, засвідченого вам Богом проявами сили, чудесами й знаменнями, які Бог вчинив через Нього серед вас, як самі знаєте, – Його, виданого згідно з визначеним наперед задумом і передбаченням Бога, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників; та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо вона не могла тримати Його під собою. Давид говорить про Нього: “Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він – праворуч мене, щоб я не похитнувся. Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє спочине у надії, бо Ти не залишиш душі моєї у відхлані й не даси своєму Святому побачити тління. Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю перед Твоїм обличчям!” Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж до сьогодні. Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою урочисто пообіцяв йому посадити на його престолі когось з плоду його стегон, він, передвіщаючи, говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться у відхлані, і тіло Його не побачить тління. Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі. Отже, правицею Божою Він був вознесений і, одержавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив Його, як це ви бачите і чуєте». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11
Життя дорогу дай мені пізнати.
Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Ти сказав Господу: «Ти – Господь мій».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Пт 1, 17-21
Читання з Першого Послання святого апостола Петра
Любі! Коли Отцем називаєте Того, хто нелицемірно судить кожного за вчинок, у страху проводьте час, в якому живете тут як чужинці, знаючи, що ви були викуплені від марного вашого життя, переданого батьками, не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Агнця, який був передбачений ще перед заснуванням світу, але з’явився заради вас у кінці часів. Через Нього ви повірили в Бога, який підняв Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ваша віра й надія були на Бога. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 24, 32
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господи Ісусе, відкрий нам Писання;
нехай палають серця наші, коли Ти до нас мовиш.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 24, 13-35
† Читання святого Євангелія від Луки.
Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У ві дповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усі м народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби ві рити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усі х пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечорі є, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися ї хні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зі браних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Слово Господнє.
Мовиться “Вірую”.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос супроводжує нас на шляхах нашого життя так само, як супроводжував апостолів; довіряючи Божому Провидінню, як діти взиваємо:
1. Молімося за Святу Церкву, щоб перемога Христа була для всіх віруючих провіщенням і початком перемоги їхньої віри.
2. Молімося за священиків та монахів, щоб вони, вірні своєму покликанню та наповнені Святим Духом, зміцнювали вірних у дотриманні Божих заповідей.
3. Молімося за невіруючих, щоб Господь дарував їм прозріння.
4. Молімося за всіх постраждалих від Чорнобильської ката- строфи, про потрібні їм благодаті.
5. Молімося за померлих, які не встигли повністю спокутувати свої гріхи, щоб Господь очистив їх і дарував їм вічне щастя на небесах.
6. Молімося за нас самих, щоб ми вміли пізнавати Господа у Його Слові, в Євхаристії та у своїх ближніх.
Всемогутній, ві чний Боже, Ти укрив свою велич в природі, любов – у серцях людей, а і стину – у вченні Церкви; допоможи нам пізнати і покохати Тебе на землі , щоб ми потім могли раді ти разом з Тобою на небесах. Через Христа, Господа нашого.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ:
Просимо, Господи: прийми дари торжествуючої Церкви, † а оскі льки Ти дарував їй джерело такої великої втіхи, * уділи їй повноти вічної радості. Через Христа, Господа нашого.
Префація Великодня № 13-17
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Ісус сказав до своїх учнів: * “Йдіть, поснідайте!” * Взяв хліб і давав учням. * Алілуя.
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ:
Просимо, Господи: поглянь милостиво на свій народ, † котрий Ти благоволив відновити вічними тайнами, * і приведи його до нетлінного преславного воскресіння у плоті. Через Христа, Господа нашого.
Серце Ісуса, яке Отець собі дуже вподобавСхожі новини
