Лікувати симптоми, а не причини?

Лікуємо симптоми, а не причини

Гомосексуалісти були завжди, але ще ніколи вони не визначали вектори розвитку суспільства. Невже тоді гомосексуалістів було менше, а тепер їх відсоток у суспільстві збільшився? Можливо й так. А причин тут декілька. По-перше, гомосексуальна поведінка раніше ніколи не була нормою і прикладом для наслідування, навіть у язичницьких культурах, де одностатеві акти були частино ритуальних дій. У Спарті, де гомосексуалізм був досить поширений, він нівелювався суворим вихованням чоловіків-воїнів. Нині у Західній Європі на пропагандою їхнього способу життя працює потужна система маркетингу, а їх рахують майже не як еліту. У деяких ВНЗ наявність гомосексуальних схильностей є шляхом до пільгового навчання.

По-друге, як не парадоксально, західна цивілізація переживає тотальну кризу сексуальності. Все було зведено до примітивного задоволення власних інстинктів. Натомість справжній її сенс – це сприйняття власної статі як Божого дару та виконання тієї ролі, якої очікує від нас Господь. Це включає виконання Божого плану, розвиток тих якостей, які притаманні чоловікам чи жінкам, реалізацію себе у звичайному чи духовному батьківстві чи материнстві. Але озирніться навколо себе... Як сьогодні виглядають та поводяться чоловіки та жінки? Представники сильної статті ходять по шопінгах, фарбують волосся, одягають аксесуари, беруть участь у показах моди. А головне втратили почуття відповідальності, прагнення створювати родини і взагалі поводяться як вічні підлітки. А жінки воюють у армії, відмовляються від материнства, яке для них є формою рабства, одягаються у чоловічий стиль одягу. Здається світ став з ніг на голову. Це початок створення бісексуального суспільства.

Початок цьому поклало відділення природного розуміння сексуальності від життя. Це і є головною причиною гомосексуальних схильностей та гендерних надолужень. Диференціація прокреації від статевого акту призвела до нормалізації інших (не гетеросексуальних) форм задоволення сексуальних потреб та їх вільного сексу. Спочатку чоловіки перестають поводитися як чоловіки, а потім взагалі не відчувають себе ними. Випадки, коли після багатьох років подружнього життя чоловік або жінка тікають з іншим чоловіком чи своєю коханкою свідчать, що ерозія своєї статті, певна тріщина у психоемоційному розвитку вже була, і лише певний факт запустив реакцію. Теж саме, коли у одруженого чоловіка є бажання лише раз спробувати провести ніч з іншим чоловіком.

А все почалося з поширенням антиконцепції, коли вільний секс та вседозволеність відібрали один з важливих елементів мускуліності – відповідальність та бажання здобувати увагу жінки, а жінкам - материнство. Чоловіки за своєю природою є мисливцями, тому для них цікаво досягати все власними силами, проявляти ініціативу. Якщо ж жінка легко вступає у сексуальний контакт, вона не лише втрачає свою гідність у його очах, але водночас не дає чоловіку проявити свої психологічні нахили. Тому у сексуальному житті більшість чоловіків поводяться як підлітки: для них протилежна стать - це чергова забаганка, якою можна погратися і «викинути» без будь-яких зобов’язань, щоб шукати іншу. Готовність до заснування родини свідчить про завершення процесу ініціації у доросле життя та відігравати у суспільстві роль повноцінної особи чоловічої статті.

Утім більшість проблем сягають корінням дитинства. Руйнування інституту родини, де батьки не дають прикладу материнства і батьківства, фізична чи емоційна відсутність батька чи матері у сім’ї створює у дітей емоційний вакуум та викликає великий ризик, що у майбутньому вони будуть намагатися заповнити його у представників своєї статті. Навіть якщо з орієнтацією буде все в порядку, відсутність повноцінного виховання ніколи не минає безслідно. У майбутньому ці люди будуть відчувати себе «емоційними інвалідами», їм буде бракувати чогось важливого, що не передали їм батьки. Тому часто відсутність батька викликає ненормальну прив’язаність до матері, яку постійно тримають поряд із собою, а ті в свою чергу не здатні відпусти своїх дітей і несвідомо руйнують їхні подружжя або ускладнюють богопосвячене життя. Тому фатімська візіонерка с. Люція говорила, що вирішальна битва між Богом і диявол буде вестися саме за сім’ю.

Думаю не випадково сексуальна революція набула свого апогею саме у 60-ті роки минулого століття. Адже у той час сексуальної зрілості досягнуло покоління, які народилися під час або після ІІ Світової війни. Це діти, які виросли без батьків, або у сім’ях, які переживали повоєнний синдром. Дівчата виховувалися без чоловічої руки, тому постійно шукали любові у інших чоловіків, а це призводило до частої зміни сексуальних партнерів та розпусної поведінки. Хлопці не бачили прикладу любові між батьками, а отже у жінках бачили лише об’єкт пожадання. Або ще гірше, їхній чоловічий стержень був настільки зруйнований, що вони частково або взагалі не відчували себе чоловіками. Коли на війні загинуло чимало чоловіків, їхні обов’язки, у родині також, перейняли жінки, які надто опікувалися своїми хлопчиками. Тому одночасно з сексуальною революцією активізується і рух за права геїв. Таке майбутнє може очікувати і Україну. Тому наслідки так званої «АТО» можуть проявлятися ще дуже довго після її закінчення.

Висновок з цього простий, що кількість гомосексуалістів і емоційно несформованих осіб буде прямо пропорційно зростати з кількістю розлучень і неповних родин, а здорова і повноцінна родина зменшує шанси поширення гендерних ідеологій. Адже щоб виліпити з глини людину Господу потрібно дві руки – чоловіча і жіноча.

Замість епілогу…

Можливо багатьом здається, що Церква занадто багато говорить на тему гендерної ідеології. Але думаю все навпаки, люди недооцінюють небезпеки цієї ідеології. Адже не можна бути повноцінною людиною, якщо не бути закоріненим у власній статі. Відкриття дару своєї сексуальності є необхідним для реалізації власного покликання. Адже Бог створив чоловіків і жінок різними, щоб вони доповнювали один одного і так відображали образ Бога як сопричастя осіб у любові. І диявол хоче знищити цю гармонію, щоб посіяти егоїзм і розбрат. Не дарма, минулого року на Синоді кардинал Сара порівняв образ двох бестій з Апокаліпсису до гендерної ідеології та мусульманського фундаменталізму. І якщо остання, слава Богу, нам ще мало загрожує, що перша вже стукає і хоче увійти до нашого дому.  А насправді гендер, це більш небезпечний від комунізму, адже руйнує основу нашої людської гідності Божих дітей, створених чоловіком і жінкою на подобу Бога. Це є гріх проти Творця, це є гріх проти самих себе.

Зображення gazetaolsztynska