Еммануель Макрон на Латерані: заклик до захисту трансцендентної гідності людини

Після насиченої першої половини дня (вранці – зустріч із Папою Франциском, а потім обід у посольстві при Святому Престолі в товаристві кардинала П’єтро Пароліна) Еммануель Макрон у супроводі дружини Бріжит прибув до Латеранської базиліки для півгодинної церемонії, передбаченої у програмі візиту. Востаннє в цій короткій і простий церемонії у травні 2012 брав участь Ніколя Саркозі; з попередників Макрона ні Жорж Помпіду, ні Франсуа Міттеран, ані Франсуа Олланд до неї не зголосилися, «призупинивши» в такий спосіб традицію призначення глав Франції латеранськими каноніками.


«Пане Президенте, – звернувся до Макрона вікарій Анджело Де Донатіс, який незабаром, наступного четверга, отримає від Папи титул кардинала, – радісно вітаю ваш інгрес у капітул Латеранської базиліки, кафедрального собору Рима. Цим увічнюється пам’ять про давню традицію, яка пов’язує великий народ Франції з Апостольським Престолом. Сьогодні цим актом ми маємо спрямувати зусилля усіх людей доброї волі на те, аби стати відповідальнішими за життя європейських країн, особливо в тих дедалі складніших соціальних ситуаціях, які переживає наш континент. Прагнення спільного блага чоловіків і жінок, що належать до європейської культури, коріння якої тісно пов’язане з юдео-християнською традицією, змушують нас узяти на себе пророчі й високі зобов’язання, зокрема, щодо захисту “трансцендентної гідності” людської особи, про який казав Папа Франциск у зверненні до Європейського парламенту 25 листопада 2014 року».


«Говорити про трансцендентну гідність людини – це значить звернутися до її природи, її вродженої здатності відрізняти добро від зла, до цього компасу, який вписав у наші серця Бог, Творець усього сущого, – додав Де Донатіс. – Передовсім це означає бачити людину як створіння не самодостатнє, а покликане до взаємин. Одне з найпоширеніших болючих явищ у сучасній Європі – це самотність, втрата зв’язків. Вона особливо помітна серед літніх людей, яких часто покидають напризволяще, серед молоді, яка втрачає точку відліку й можливість осягнути майбутнє, серед багатьох бідняків, які живуть у містах, серед мігрантів, які приїхали сюди в пошуках кращої долі. У цій базиліці щодня підносять молитву за мир у всьому світі й за прогрес людства. Тепер і ви, пане Президенте, долучаєтеся до реалій Латерану, репрезентуючи всю французьку націю. Дякую вам за добрі побажання, які ви надіслали з нагоди мого нещодавнього призначення кардиналом. Хочу запевнити вас у молитві за ваші зусилля чинити благі справи заради наших країн».


Французький Президент у короткій промові розповів, що вирішив погодитися на запрошення, яке надійшло з Латерану, вже через тиждень після виборів, адже в цьому виражена традиція гармонії та дружби між Францією і Ватиканом. Як і будь-яка традиція, нагадав він, ця сягає корінням давніх часів – епохи короля Генріха IV, який бачив очільників Франції правонаступниками почесного титулу латеранських каноніків. «Присутність глави французької держави, – сказав Макрон, – підкреслює готовність Франції до поглиблення дружби, взаєморозуміння і довіри, властивих її відносинам зі Святим Престолом, як про це уже згадував сьогодні вранці Його Святість Папа Франциск. Ці взаємини стали результатом історії, нехай навіть не занадто простої, і я сподіваюся, що вони й надалі розвиватимуться задля спільного блага й миру, дозволяючи нам розв’язувати ті завдання, до яких ми покликані».


Далі Президент Франції познайомився з каноніками кафедрального собору Рима й разом із почтом перейшов до капели Колонна, де підписав папери й під оплески сів на так званому «stallo» каноніка – спеціальному місці в хорі базиліки. Монсеньйор Енріке Фіерче, камергер Капітулу, вручив новому протоканонікові копію Латеранського хреста. Після цього Макрон оглянув бронзову статую Генріха IV, першого почесного протоканоніка, розташовану біля Сикстинського портика, й відвідав так званий «благородний поверх» Латеранського палацу – залу Згоди й Імператорську залу.

Якопо Скарамуцці