13 червня в Городку на Хмельниччині, у храмі святого Станіслава, єпископа і мученика, вірні переживали вітпуст з нагоди спомину святого Антонія з Падуї. У санктуарії зберігається чудотворна ікона з зображенням святого Антонія, якій уже понад 400 років, і щороку цього дня тисячі паломників з усієї України та з-поза її меж збираються тут, щоб ушанувати цей образ.
Підготовка до свята розпочалася тиждень тому. Чоловіки встановлювали вівтар на подвір'ї храму біля центрального входу, а жінки пекли смаколики для паломників.О 12:00 годині настоятель храму отець Віктор Лутковський МIC привітав зібраних вірних. Месу очолив новий настоятель українського вікаріату отців марянів отець Павло Островський МIC. Із ним співслужили професори з Вищої духовної семінарії, розташованої на території храму, і греко-католицький священник Зіновій Маланюк. Були присутні семінаристи, черниці, сестра Люцина Ґжаско (промоутер з «Радіо Марія»), мер міста Василь Підлісний (який цього дня саме святкував День народження), депутат Верховної Ради Олександр Герега з дружиною, ще кілька представників місцевої влади, парафіяни й багато паломників.
Під час проповіді отець Павло коротко виклав біографію святого, розповів про його життя як приклад для наслідування. Він також згадав покійного отця Владислава Ванагса, який побудував у Городку храм і будинок милосердя, та про дива, які Бог творив у його житті за заступництвом святого Антонія.
«Святий Антоній з Падуї не звався Антонієм і не народився в Падуї. Під час хрещення дали йому ім'я Фердинанд, а походив він із португальського Лісабона. Фердинанд змалку був дуже побожний, часто молився до Пресвятої Діви Марії. У 15 років, вибираючи життєву дорогу, він вступив до каноніків святого Августина. Молодий послушник вивчав богослов'я і Святе Письмо. Згодом про його знання Біблії говорили так: "Якби всі книги Святого Письма зникли, Фердинанд продиктував би їх секретареві й так усе відновилося б". Майбутній святий любив францисканську духовність, бідність і смирення, підставові чесноти цього ордену. Пізніше став францисканцем і взяв ім'я Антоній. Завжди заохочував своїх братів до дисципліни та практикування євангельських чеснот».
«Священики розповідали про чудеса, які святий творив у житті отця Владислава Ванагса. Багато хто пам'ятає, як отець Владислав по всьому світу збирав гроші на будівництво храмів. Одного разу в Польщі якісь злодії витягли в нього з кишені гроші, призначені на будівництво. Коли він повернувся в Городок, то зайшов у храм, став перед чудотворною іконою й так просто, по-синівськи, спитав: "Святий Антонію, де ж ти був, коли мене обікрали?" Так вірив, що святий Антоній є тут, присутній у кожній ситуації. У захристію невдовзі прийшла жіночка, яка принесла пожертву. І це була рівно та сума, яку вкрали.
Браття і сестри, сприймаймо святого Антонія не тільки як опікуна в небі, а і як того, хто залишив нам завдання апостольства, проголошування Євангеліє й добрі учинки. Сьогодні це важливо й актуально».
Після Євхаристії отець Віктор Лутковський із парафіянами привітали мера міста з Днем народженням й подякували подружжю Герег за подорожі до Падуї, які ті організували для парафіян. Олександр Герега сказав, що ця ідея народилася в нього під час Меси і, на його думку, це була ідея від Бога. Тому він пообіцяв, що продовжить подорожі, щоб кожен охочий зміг відвідати Падую. «Пропоную, щоб ми паломництво до Падуї організовували щороку, щоб це стало для нас традицією. І не потрібно за це дякувати. Нам така ідея прийшла під час літургії, це означає, що ця думка послана Богом».
Урочистість закінчилася процесією навколо храму та благословінням. На дорозі біля храму традиційно відбувався ярмарок, де можна було придбати ікони, вервички, солодощі, іграшки, вишивані сорочки та багато іншого.
Маріанна Шкаврон