Меса – це розпізнавальний знак нашої Церкви; ба більше, це живе серце католицької віри, серце, яке пульсує. Становить її центр. Це тому, що Меса – це відтворення Події у Вечірнику.
Месальна Євхаристія – це насамперед наслідування й розвиток слів і жестів Христа, того, що сталося після Пасхального Бенкету – символічного спомину виходу юдеїв з єгипетської неволі.Євхаристія у формі Меси «народилася» з повторювання того, що звелів робити Христос Господь: продовжувати і згадувати тайну Вечірника. А що було її суттю таємниці? Відповідь проста: під час цієї виняткової Вечері Господь Христос ототожнився з хлібом і вином, які відтоді – за певних умов – будуть Його Тілом і Його Кров’ю, призначеними для споживання. Саме після тієї Вечері ми отримали винятковий, віковічний заповіт Христа: «Робіть це на спомин про Мене» (див. 1 Кор 11, 24-25). Цей урочисто повторюваний обряд Христового ототожнення Себе з хлібом і вином має важливий молитовний зміст, пов’язаний із жертвою Ісусового життя, яка принесла нам відкуплення і спасіння.
У кожній Месі ми безпосередньо стаємо в Божій присутності. Кожна Меса – це щоденне повторення, уже впродовж майже двох тисяч років, Події у Вечірнику. Упродовж століть довкола найважливіших слів і жестів Христа Церква збудувала впорядкований, логічний комплекс обрядів, призначення яких – особливим чином висунути на перший план Особу Христа як таїнство Тіла і Крові Господньої.
Далі буде...
За матеріалами: «Літургійні передмесальні катехези»