Згадуючи про Матір Терезу, ми часто уявляємо виснажену бабусю з сумним і нещасним виразом обличчя.
А як може бути інакше? Присвятивши своє життя служінню бідним і знедоленим, постраждалим від воєн і катаклізмів людям, Мати Тереза, як і сестри заснованого нею ордену Місіонерок Любові, здається, просто мусила зламатися під тягарем випробувань, які її спіткали. Де тут радіти й усміхатися, коли навкруги стільки голих, голодних і скалічених.
Проте Мати Тереза сама розбиває ці стереотипи, пояснюючи, як важливо для сестер-місіонерок бути щасливими й радіти життю. Вона особливо наголошує на тому, що вміння тішитися ми не отримуємо від народження, його треба плекати в собі: «Життєрадісність – це не просто риса темпераменту. Це властивість, яка дуже потрібна мені й нашим сестрам у роботі, тому нам необхідно навчитися радіти, вирощувати радість у своїх серцях».
Благодійниця добре розуміла значення радості, потрібної не тільки сестрам, а й тим, до кого вони приходять зі служінням: «Радісна сестра – це як промінь Божої любові, як надія на щастя для всіх людей... Дітям і бідним, усім тим, хто страждає і самотній, не потрібні наші сумні обличчя. Вони потребують наших щасливих усмішок, радості, яка виходить із наших сердець, закоханих у Бога. Радість дуже заразна, тому я завжди закликаю сестер "наповнити" нею серце, коли вони вирушають до людей».
Але Мати Тереза ніколи не забувала, як потрібна радість і самим сестрам-місіонеркам у їхній важкій праці. Саме цим почуттям вона прагнула наповнити тяжке повсякдення своїх відданих соратниць: «Радість примножує наші сили, душевні й фізичні. Сестра, яка розвиває в собі дух радості, менше втомлюється на роботі й завжди готова йти до людей і нести їм добро».
Свята бачила в радості основну зброю для боротьби з дияволом. Адже до кого, як не до сумних людей, іде сатана зі спокусами та брехливими обіцянками? «Радість – найкращий захист від спокус диявола. Диявол нагадує носія, який тягне на плечах мішок із брудом. Він використовує будь-яку можливість, щоб кинути цим брудом у нас. Радісне серце знає, як захиститися від цього бруду», – навчає Мати Тереза. І як радість та усмішка віддаляють від сатани, так само наближають вони нас до Бога: «Бог може повністю заволодіти нашою душею, тільки якщо душа з радістю віддається Йому... Найкращий спосіб висловити свою подяку Богові й людям – це приймати все, що трапляється в житті, з радістю. Якщо всі проблеми і неприємності приймати стійко, з утіхою й усмішкою, Бог допоможе вам впоратися з труднощами».
А головним жінка, яка втілювала в собі світове добро, вважала те, що «серце, в якому живе любов, радісне... Радість – це сила, радість – це любов».
Тепер, коли Мати Тереза проголошена святою Католицької Церкви, варто пригадати слова святого Франциска Сальського, якого вона так любила цитувати: «Святий, який сумний, – поганий святий».
Павло Зінченко, Католицький медіа-центр
По темі:
5 вересня – спомин святої Матері Терези з Калькутти
Папський посланець на посвячення храму святої Терези з Калькутти в Приштині
Свята Тереза з Калькутти про зв'язок між абортом і темою миру