Відбулась ІІ Національна Конвенція Лицарів Колумба в Україні, цього року в он-лайн режимі

Про це повідомляє Львівська архідієцезія.

Лицарі щиро дякували брату Богдану Коваліву за організацію цієї Конвенції, а особливо за достойне дотеперішнє служіння як Національного Делегата, яке він передав новообраному брату Юрію Маленькому та побажали йому достойно служити братам та Церкві.

Нагадаємо, перша Національна Конвенція Лицарів Колумба в Україні відбулась рік тому, 10 травня в місті Івано-Франківську під проводом архієпископа Мечислава Мокшицького в костелі Христа Царя. Тоді Львівський митрополит назвав цю подію історичним моментом для нашої Церкви і для держави. 

Цього року Архієпископ Мечислав Мокшицький звернувся зі своїм словом до братів лицарів:

VIVAT JESUS!

Вітаюсь з Вами нашим лицарським привітанням в особливий час, коли увесь світ бореться з пандемією коронавірусу, яка паралізувала життя багатьох країн. Тому замість Львова ми зустрічаємось лише віртуально. Використовуючи тепер таку форму спілкування, не втрачаймо духа єдності, не почуваймося далекими або анонімними у цьому широкому просторі віртуального світу. Ми знаємо одне одного, і ми об’єднані спільною дорогою служіння Богові та виконання заповіді любові до ближнього.

Особисто для мене ця форма зустрічей є складним досвідом, адже мали б зустрітися у Львові, у нашому прекрасному місті, що єднає людей різних віросповідань та культур протягом багатьох століть. У місті, відкритому для добрих справ, а спільнота Лицарів Колумба - це, без сумніву, добра справа Церкви. Та я не втрачаю надії і глибоко вірю, що коли ми повернемося до звичайного способу життя, зустрінемося у Львові, щоб засвідчити віру через нашi справи на благо людини і Церкви.

Нехай цей нелегкий час об’єднає нас у допомозі для наших ближніх, за яку я хотів би дуже вам подякувати, бо я знаю і отримую багато повідомлень, які свідчать про вашу допомогу в парафіяльному житті. Так ми перестаємо бути незнаною групою, але спільнотою, яка в ім’я Ісуса Христа робить Євангеліє живим і діяльним. Бо ніщо більше не наближає інших до віри, ніж приклад життя тих, хто обрав Ісуса. Коли людина робить своє життя подібним до Його життя, коли вона чує і слухає Божого слова, тоді таке життя приносить плід єдності мислення, слів і вчинків. Я вірю, що таке ставлення змінить обличчя України, сприятиме її розвитку, не лише економічному, на який ми не завжди маємо вплив, але, передусім, воно змінить духовне обличчя нашого краю. Правдива духовність стане доброю основою в будуванні майбутнього не на поділах, а на єдності у Христі, нашій Дорозі, Істині і Житті.

Такою людиною був св. Йоан Павло ІІ, 100-річчя з дня народження якого ми відзначатимемо через декілька днів.

Сорок два роки тому, 16 жовтня Кардинал Кароль Войтила був обраним і проголошеним главою Католицької Церкви, приймаючи ім`я Йоан Павло II. Для багатьох людей цей вибір став неабияким сюрпризом. Для нас, живучих за залізною завісою, в той час засiяло світло надії, бо по той її бік опинилася людина, яка розуміла наші дилеми, турботи та прагнення. Можна сказати, що у нас з’явилася "своя людина", яка потурбується про нашу свободу.

Сьогодні, через багато років, коли ми намагаємось проаналізувати цей понтифікат у соту річницю від дня народження та п’ятнадцяту річницю від дня смерті св. Йоана Павла ІІ, бачимо якою вагомою була роль його у поставанні нового обличчя Європи та всього світу, у дорозі визволення багатьох народів. Він дав нам новий погляд на свободу, людську солідарність, справедливість, чесність та повагу до людини в її особистому, суспільному та політичному житті.

Тому, дбаючи про наше сьогодення і майбутнє, пам’ятаймо завжди слова Йоана Павла ІІ, які він сказав у Львові: «Duc in altum! Випливи на глибінь, випливи на глибінь, львівська Церкво! Господь з тобою! Не бійся труднощів, які все ще стоять на твоєму шляху сьогодні. Ти переможеш у єдності з Христом! Сміливо прямуй до святості: в ній обітниця справжнього миру та тривалого прогресу».

У цих словах наше сьогодні і завтра. У них ми можемо розгледіти мету нашої приналежності до Лицарів Колумба. Це саме ми повинні виплисти на глибину віри, надії та любові. Нехай наша віра проявляється у наших добрих ділах. У цьому нехай підтримує і керує нами Йоан Павло ІІ, святий папа, який допоміг оновити обличчя нашої землі.

Дорогі!

Нам не вдалося зустрітися у Львові, але це не означає, що в майбутньому ми не зможемо цього зробити. Тому, щоб мати можливість з оптимізмом та надією дивитись у майбутнє, я поновлюю своє запрошення до Львова, сподіваючись, що наступного року ми зможемо здійснити наші плани.

Я чекаю на Вас у Львові і ще раз дякую за все добро, що зроблену Церкві та людям, в дусі заповіді любові ближнього як самого себе.
Нехай усіх Вас щедро благословить Бог!

VIVAT JESUS!

Олександр Кусий