30 квітня Церква згадує святу Марію від Воплочення, черницю

Дівчинку виховували в любові до релігійних практик. У сім років вона отримала дар духовних видінь. Прагнучи належати Ісусові, плекала в собі покликання нести Благу Звістку тим, хто не вірить, піклувалася про бідних і бажала вступити в бенедиктинський монастир, але скорилася волі батьків і 1617 року вийшла заміж за Клода Мартена. Протягом двох років подружнього життя Марі Гійяр-Мартен дарувала сім’ї любов і піклування, була доброю господинею, проте не припиняла зростати у вірі.

Коли помер її чоловік, Марі залишилася з немовлям на руках і переїхала в батьківський дім. Вона постановила більше не виходити заміж, а 1631 року відповіла на голос Божого покликання та вступила до уршулянок, узявши ім’я Марія від Воплочення. Її духовною наставницею через тексти ще з 1627 була іспанська кармелітка свята Тереза від Ісуса. Як і Тереза, Марія бажала стати місіонеркою та мученицею заради Імені Божого, переживала містичні досвіди й екстази. Кілька разів бачила Богородицю з Немовлям над чудовою канадською місцевістю – це видіння провіщало її подальшу місію.

У монастирі підтримувала зв’язок з єзуїтами з Квебеку (Канада), а 1639 року змогла туди прибути й разом із сестрами заснувати монастир. Свята вивчила місцеву мову, віддано працювала з дітьми й дорослими, навчаючи їх правд віри, відкрила новий монастир і пансіон. Натхнена духовністю Терези Авільської, залишила в історії Канади глибокий слід – Марію називають «Терезою Нової Франції». Попри фізичні страждання, виконувала обов’язки настоятельки та з довірою шукала коштів на утримання дедалі більшої громади учениць пансіону. Залишила по собі багато листів, які становлять цінне свічення про тогочасне життя французької колонії.

Канонізована 2014 року.

Зображають святу в чернечому вбранні, часто серед тубільних дітей.

Покровителька урсулянок і Канади.

Уклала Юлія Бойко