Орган, який займатиметься дослідженням і пропагуванням спадщини Папи Лучані, очолив кардинал П’єтро Паролін, який з цієї нагоди наголошує на актуальності вчення попередника Йоана Павла ІІ, характерними рисами якого є смирення, простота, наголошування на Божому милосердя та любові до ближнього.
Про це повідомляє Vatican News.У вівторок, 28 квітня 2020 року, у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск створив Ватиканську Фундацію Йоана Павла І, виходячи назустріч пропозиції створити організацію, завданням якої буле поглиблення постаті, думки та навчання Альбіно Лучані, Папи Йоана Павла І, понтифікат якого тривав від 26 серпня по 28 вересня 1978 року, досліджуючи та поширюючи його письмову спадщину.
Фундація займатиметься захистом і збереженням культурної та релігійної спадщини, залишеної Папою Йоаном Павло І, організовуватиме симпозіуми, семінари та інші зустрічі, встановлюватиме премії та стипендії. Крім того, вона дбатиме про видавничу діяльність, поширюючи як результати власних досліджень, так і твори третіх осіб. Вона також повинна стати орієнтиром для тих людей і організацій, які діють у згаданій сфері.
В здійсненні своєї діяльності Фундація отримуватиме допомогу від Наукового комітету, до якого увійдуть шість членів, кількість яких може збільшуватися за необхідності проведення окремих ініціатив, проектів чи досліджень. Святіший Отець призначив Головою Фундації кардинала П’єтро Пароліна, Державного Секретаря, який, відповідно до приписів статуту, призначив інших членів Адміністративної Ради.
В статті для ватиканських медіа кардинал Паролін підкреслив, що Папа Йоан Павло І залишається важливим орієнтиром в історії Церкви. «Історія Альбіно Лучані, – пише він, – це історія пастиря, близького до людей, зосередженого на суттєвому віри, який відзначався надзвичайною соціальною чутливістю». Тож його навчання, «характерними ознаками якого є близькість, смирення, простота, наголошення на Божому милосерді, любові до ближнього і солідарність», залишається актуальним.
«Це був єпископ, який пережив досвід Другого Ватиканського Вселенського Собору, впроваджував його і протягом свого короткого понтифікату провадив Церкву накресленими цим собором магістралями, якими є: повернення до джерел Євангелія та оновлена місійність, єпископська колегіальність, служіння у церковній убогості, шукання єдності християн, міжрелігійний діалог, діалог із сучасністю й міжнародний діалог, витривало й рішуче здійснюваний на користь справедливості та миру», – зазначає кардинал П’єтро Паролін.