Марк (1480–1510) належить до тих блаженних, чиє життя було сховане від людських очей, але сповнене чеснот перед Богом.
Християни вшановували його вже по смерті, надто коли через два роки відкрили гріб для перенесення мощей і побачили нетлінне тіло. Поступово культ Марка послабшав, і лише в 1884–1893 роках, коли єпископом Мантуї був майбутній Папа Пій Х, вдалося оживити молитви до блаженного.Народився Марк у Мантуї, у християнській сім’ї. З дитинства спостерігав за життям пустельників, які мешкали в тій місцевості, і вважав його взірцем дороги до досконалості. У віці 16 років приєднався до пустельників у Мільярино. Вирізнявся побожністю та глибиною духовного життя, мав дар пророцтва. Імовірно, отримав свячення. Не відомий у публічній діяльності, скромний і тихий, Марко прожив у монастирі 14 років.
1906 року Папа Пій Х затвердив культ італійського ченця.
Зображають святого в чернечому вбранні. Атрибут – вогняне Серце Ісуса.
Уклала Юлія Бойко
27 лютого Церква згадує святого Гавриїла від Матері Божої Страждальної, покровителя семінаристів і студентів Франциск Поссенті (1838–1862) народився в багатодітній сім’ї губернатора Ассізі. У 4 роки втратив матір, і далі його виховували сестра й гувернантка.
25 лютого Церква згадує святого Алойзія Версілью і святого Калікста Караваріо, мучеників
23 лютого – обов’язковий спомин святого Полікарпа Смирнського, єпископа й мученика
26 лютого Церква згадує святого Олександра Александрійського, єпископа
Святі дня 22 лютого – свято Престолу святого апостола Петра Свято Престолу святого Петра особливе тим, що не пов’язане з життям Ісуса Христа, Марії чи зі святими, але вірні святкували його вже від IV століття.




