1 серпня – обов’язковий спомин святого Альфонса Марії Ліґуорі, покровителя сповідників і моралістів

Хлопець отримав чудові знання з філософії та математики, музики, живопису, літератури й мов. Уже в 12 років розпочав вивчати право в Неапольському університеті, а докторський ступінь здобув у 17. Він якийсь час працював адвокатом, але 1723 року за покликом серця вступив у семінарію, а вже 1726 року отримав Таїнство Священства.

У служінні Альфонс віддавав першість проповіді та сповіді, місійний запал спрямував до вбогих і покинутих, збирав маргінальну молодь і дітей, для яких створив «Вечірню каплицю», де вони спільно молилися. 1730 року, виїхавши на відпочинок до Скала, він зустрів людей, іще бідніших, позбавлених таїнств і проповідників. Розуміючи, що для плідної допомоги вбогим необхідна постійна присутність Церкви, 1732 року він створив Згромадження Пресвятого Відкупителя (редемптористи), гаслом якого стали слова з псалма 130: «Відкуплення велике в Нього».

1762 року Альфонс став єпископом у Сант-Аґата-де-Ґоті. Тут він закликав до горливості, реформував монастирі – із деяких виникла жіноча гілка редемптористів. Його христоцентризм і любов до Марії втілились у численних творах, які залишив святий: це й «Моральна теологія», базована на спілкуванні з людьми, й «Похвала Марії», і «Єднання з Божою Волею» тощо. Для його вчення важлива гідність людини та свобода, що випливає з фундаментальних цінностей. Не забував він і про служіння знедоленим, зокрема, щоб допомогти їм, продав єпископський перстень і карету.

1775 року склав єпископські повноваження й пішов до монастиря редемптористів у Пагані, де помер 1 серпня 1787 року. Був беатифікований 1816 року, канонізований – 1839, а 1871 – проголошений Учителем Церкви.