Суд наприкінці нашого життя стосуватиметься любові. «Ангел Господній» зі Святим Отцем, 26 листопада 2017 (повний текст)

Євангельська сторінка розпочинається з грандіозного видіння. Ісус, звертаючись до учнів, каже: «Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави» (Мт 25, 31). Це урочистий початок розповіді про Останній Суд. Після Свого земного існування, смиренного і злиденного, Ісус являється в божественній славі, яка Йому належить, оточений ангельськими чинами. Усе людство прикликане до нього, і Він вершить Свою владу, відокремлюючи одних від інших, як пастух відділяє овець від кіз.
Тим, кого поставив праворуч від Себе, Він каже: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене» (вв. 34–36). І праведні дивуються, бо не пригадують, щоб зустрічали Ісуса, і ще менше пам’ятають, щоб так допомагали Йому. Але Христос каже: «Усе, що ви зробили одному з Моїх братів найменших – ви Мені зробили» (в. 40). Ці слова ніколи не припиняють вражати, бо показують, як Божа любов приходить до нас: аж до ототожнення з нами, але не тоді, коли нам добре, коли ми здорові та щасливі, ні – а коли ми в потребі. І в цей потаємний спосіб Він дозволяє нам зустріти Його, коли простягає жебрацьку руку. Так Ісус відкриває вирішальний критерій Свого суду – дієву любов до нужденного ближнього. І так стає видима сила любові, дар Божий: через солідарність зі страждальцями, яка спонукає до стосунків і справ милосердя.
Далі у притчі про суд сказано, що Цар віддаляє від себе тих, хто за життя не дбав про потреби братів. У цьому випадку люди знову дивуються й запитують: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і Тобі не послужили?» (в. 44). Вони начебто запевняють: «Якби ми бачили Тебе, то, безумовно, допомогли б!» Але Цар відповідає: «Те, чого ви не зробили одному з Моїх братів найменших – Мені також ви того не зробили» (в. 45). Суд наприкінці нашого життя стосуватиметься любові, тобто нашого конкретне зобов'язання любити та служити Ісусові в нужденних братах і сестрах. Той злиденний жебрак, який простягає до мене руку, – це Ісус; невільник, якого мені треба відвідати, – це Ісус; той в’язень – Ісус; той голодний – Ісус. Замисліться про це.
Ісус прийде в кінці світу, щоб судити всі народи, але Він також приходить до нас щодня, дуже по-різному, і просить прийняти Його. Діво Маріє, допоможи нам зустрітися з Ним, привітати Його у Слові та Євхаристії, а водночас у братах і сестрах, які страждають від голоду, хвороби, пригноблення, несправедливості. Нехай наші серця приймуть Його сьогодні, бо Він прийняв нас у вічності Свого Царства Світла та Миру.

Після молитви «Ангел Господній»
Дорогі брати і сестри!
П’ятниця принесла великий біль – звістку про різанину в мечеті на півночі Сінаю, в Єгипті. Я молюся за численних жертв, за поранених і за всю спільноту, так сильно скривджену. Нехай Бог звільнить нас від таких трагедій і підтримає зусилля всіх, хто працює заради миру та злагоди. Ті люди молилися, коли загинули; і зараз, у тиші, помолімося за них.
Учора в Кордові, в Аргентині, проголосили блаженною матір Каталіну де Марія Родріґез, засновницю Сестер Служебниць пресвятого Серця Ісуса, першого в Аргентині жіночого згромадження апостольського життя. Каталіна, яка жила в ХІХ столітті, спочатку була заміжня, а овдовівши, присвятила себе Богові й духовному й матеріальному піклуванню про найбідніших і найвразливіших жінок. Прославляємо Господа за цю «пристрасну жінку Ісусового Серця та всього людства».
Вітаю всіх вас, паломники з Італії та з різних країн: сім’ї, парафіяльні групи, спільноти. Зокрема вітаю українську громаду, яка згадує трагедію Голодомору – спричиненого сталінським режимом голоду, який залишив по собі мільйони жертв. Молюся за Україну, бо сила віри може допомогти зцілити рани минулого та сприяти примиренню.
Вітаю вірних із Кальярі, Матери, Потенци, Парми, Кротоне і Россано, а також Італійську асоціацію Марійних санктуаріїв.
Сьогодні ввечері розпочинається мій Апостольський візит у М’янму й Бангладеш. Будь ласка, супроводжуйте мене молитвою, бо моя присутність для обох цих народів є знаком близькості і надії.
Бажаю всім доброї неділі. Будь ласка, не забувайте молитися за мене. Смачного обіду й до побачення!

Переклад: КМЦ