«Турбота про дитину ще перед її народженням є першою та основною перевіркою ставлення людини до людини» (Йоан Павло II).
За дев’ять місяців перед Різдвом Христовим, у день Господнього Благовіщення, ми з вдячністю схиляємо голови перед таїнством зачаття Божого Сина Дівою Марією. Цей день є нагодою для роздумів над чудом кожного людського життя як найбільшого і першого дару Бога Творця.МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК "ВСИНОВИ ЖИТТЯ"
Це молитва у намірі дитини, якій загрожує вбивство у лоні матері. Триває дев’ять місяців і полягає у щоденному читанні однієї таємниці святого розарію (Отче наш, 10 Радуйся Маріє, Слава Отцю), а також спеціальної щоденної молитви у намірі дитини та її батьків.
- всі люди доброї волі;
- матері і батьки;
- наречені і молоді подружжя;
- бездітні подружжя;
- молодь;
- діти з батьками;
- ті, хто прагнуть допомогти ближнім;
- всі, хто хочуть відшкодувати Господу свої провини чи провини своїх рідних.
Додатковими зобов’язаннями можуть бути пожертвування Святої Меси, часта сповідь і Святе Причастя, Адорація Найсвятішого Таїнства, читання Святого Письма, піст на хлібі та воді, боротьба із поганими звичками, допомога потребуючим особам, додаткові молитви та ін. Потрібно приймати реальні зобов’язання, маючи на увазі індивідуальні можливості їх виконання.
Так. Додаткові зобов’язання не обов’язкові, хоча ті, хто усиновляють, охоче їх приймають.
Скільки разів можна здійснити духовне усиновлення?
Можна його здійснювати постійно, за умови виконання попередніх зобов’язань.
Так.
Ні. Духовне усиновлення стосується тільки однієї дитини.
Наша впевненість опирається на віру у всемогутнє і безмежне Боже Милосердя. Бог є Подателем життя і Його волею є те, щоб кожна зачата дитина жила та була огорнена любов’ю батьків.
Духовне усиновлення лікує глибокі духовні, внутрішні рани, спричинені гріхом аборту. Дозволяє матерям знайти віру у Боже Милосердя, яка приносить спокій у їхні серця. Як дуже конкретний, безкорисний дар (молитва, піст, жертви), допомагає, особливо молодим людям, загартовувати характер, боротись із егоїзмом, відкривати радість відповідального батьківства, даючи можливість бачити любов і статеві відносини очима Бога.
Якщо забуду, то це не гріх. Гріхом є свідоме та добровільне знехтування складеної Богу обітниці.
Довга перерва (місяць, два) перериває духовне усиновлення. Потрібно тоді відновити обітниці і старатись їх дотримуватись. У випадку короткої перерви (коли є серйозна причина), потрібно духовне усиновлення продовжувати.
Так, і розлучені особи також.
Бажано ці обітниці складати урочисто, хоча можна їх скласти також і приватно вдома у будь який день.
Зобов’язуюся: відмовити щоденну молитву в намірі зачатої дитини, щодня молитися одну Таємницю Розарія (Отче наш, 10 Радуйся Маріє, Слава Отцю) виконати якусь мою добровільну постанову (необов’язково).
Господи Ісусе, за заступництвом Твоєї Матері, Пресвятої Діви Марії, яка з любов’ю Тебе породила, а також за заступництвом святого Йосифа, якому Тебе довірили і який був Твоїм Опікуном після народження, прошу за цю дитину, котру я духовно усиновив (-ла), яка ще не народилася і зараз перебуває під за- грозою загибелі.
Прошу Тебе, Господи Ісусе: даруй батькам цієї дитини любов і відвагу, щоб вони залишили своїй дитині життя, яке Ти сам для неї призначив.