Три кроки до життя повнотою Євангелія

Читання святого Євангелія від Луки (9, 51-62)

Коли наближалися дні Ісусового вознесіння, Він твердо постановив іти в Єрусалим. І Він послав вісників перед лицем своїм. І, вирушивши, вони увійшли до самарійського села, щоби приготувати Йому. А ті не прийняли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: «Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх?» Та, обернувшись, Він скартав їх. І вони пішли до іншого села. А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити». До іншого Він промовив: «Іди слідом за Мною». А той відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». Та Він сказав йому: «Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство». А інший сказав: «Я піду слідом за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми». Ісус же відповів йому: «Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства».

Фрагмент тексту з Євангелія від Луки, який читаємо сьогодні, фокусує нашу увагу на двох темах: перша - це неприйняття Ісуса самаритянами, друга ж пропонує тему наслідування Христа. Тож чуємо, що під час подорожі Ісуса до Єрусалиму (до Хреста) відбуваються три зустрічі з трьома різними персонажами. Три ситуації, які наголошують на трьох перешкодах на шляху того, хто хоче йти за Христом. Три умови, аби по-справжньому, уповні жити істиною Євангелія.

Виглядає дуже відданою фраза, яку промовляє перший персонаж: "Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш". Отже, він вирішує йти за Господом Ісусом. Але несподівано чуємо застереження Ісуса, який дещо охолоджує такий запал: "Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити". Іти за Христом не передбачає можливість "нори"/"власного простору"/місця, де можна віддалитися від істини Євангелія, побути не-учнем, заховатися від зусиль, яких вимагає реальність учня. Хто йде за Христом не може ховатися від зусиль і треба це усвідомлювати. Тому що любити вимагає зусиль, долати власний егоїзм вимагає зусиль, так само як і працювати, вчитися, віддавати себе служінню...Кожен зв’язок, якщо йдеться про щирі стосунки – це постійне улагодження і вимагає зусиль.

Другого персонажа запрошує сам Ісус: "Іди слідом за мною!" Втім, покликання Господа, замість того, щоб бути прийнятим, наштовхується на умову, хоча і дещо замасковану під слушну причину: "Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька". Іти за Христом вимагає, аби Йому були присвячені всі вчинки і життя в цілому. Без жодного "спочатку". Для того, щоб виконувати волю Божу, не має бути ніякого "спочатку". За Христом йдуть не після того, як вирішено всі проблеми, що не мають кінця. Говорить Ісус: "Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство". Аби прийняти добро, часто треба залишити проблеми позаду, невирішеними.

Третій персонаж висловлює власне бажання іти за Ісусом. Але й він ставить свою умову: "Я піду слідом за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми". Чергова умова. "Попрощатися з домашніми" перш, ніж вирушити в дорогу. Зберігти добрі стосунки, не засмутити, не розчарувати нікого перш, ніж прийняти Божу волю. Втім, не можна йти за Євангелієм, бути християнами і нікого не розчарувати. Вибір Христа неодмінно призводить до руйнування певних зв’язків цього світу.
Три персонажі, три різні ситуації – це проекції єдиної людини, що втілює кожного з нас. Це застереження, аби допровадити нас до усвідомлення: ніщо не можна ставити перед Христом. Хто приймає запрошення Ісуса йти за Ним, не має оглядатися на минуле.

Питання

Що означає для мене бути учнем Христа? Які умови ставлю я, аби йти за Ісусом?

Що я міг би змінити в своєму житті, аби уповні іти за істиною Євангелія?

Ірина Кладій