Про життя Богумила збереглося мало історичних відомостей. Народився він, імовірно, 1135 року, у Козьміні (Польща), у шляхетній родині гербу Лещиць. Удома отримав добре виховання.
Богумил особливою увагою обдаровував цистерціанців, тому деякі дослідники вважають, що й сам він належав до ордену. Був відданим шанувальником Пресвятої Діви Марії та схилявся перед Таїнством Євхаристії. Близько 1181 року став архієпископом Познані, а дещо пізніше – у Гнєзні. Чимало прибутків віддавав на розбудову й підтримку цистерціанських монастирів. Серед заслуг блаженного Богумила – створення Гнєзненських воріт і зусилля для примирення Казимира Справедливого з Мешком ІІІ. Йому доводилося також розв’язувати конфлікти між монастирями.Прагнучи усамітнення, близько 1191 року Богумил склав архієпископські повноваження й оселився в околицях Добрува, де жив у молитві та зреченнях і вділяв таїнства місцевим селянам. Точна дата його смерті невідома (імовірно, помер між 1194 і 1204 роками).
Іноді Богумила ототожнюють із родичем святого Войчеха або єпископом Гнєзна Петром, який, імовірніше, посів кафедру після нього (є навіть агіографія Богумила-Петра).
Беатифікований 1925 року.
Зображають блаженного в єпископських шатах і з хрестом, часто під час переходу через річку. Атрибут – рибина.
Покровитель учасників реколекцій і днів усамітнення. До нього звертаються з проханнями про здоров’я та успішну риболовлю.
Уклала Юлія Бойко