Якщо коли-небудь, виходячи зі сповідальниці, ти задумувався над тим, чи твоя сповідь була доброю, - цей текст, без сумніву для тебе.
Шкода, що не можна підслуховувати сповідь інших людей. Ні, не для того, щоб підслуховувати гріхи інших, а для того, щоб навчитись від інших, як добре сповідатись.До таїнства сповіді я приступаю вже багато років, але мене і досі переслідує думка, що я не до кінця знаю, як правильно сповідатись. Час від часу, коли відходжу від сповідальниці, на мене нападають сумніви чи ця сповідь була доброю… Можливо, треба було говорити менш узагальнено; можливо, я не була до кінця щирою…?
Після останньої сповіді я постановила, що попрошу допомоги в тих, хто часто слухає сповіді – тобто священиків. Ось що вони мені порадили:
1. о. Браян Брукс, Талса, Оклахома
Роблячи іспит сумління, стаємо лицем в лице з нашими гріхами, а вже будучи в сповідальниці, стаємо перед обличчям Божих любові, милосердя і прощення.
2. о. Шон Доновен, Повгаска, Орегон
Після того, як скажеш сповіднику скільки часу пройшло від останньої сповіді, коротко розкажи йому про себе (наприклад, чи живеш сама, зустрічаєшся з кимось, одружена чи є монахинею). Коли сповідник знає про тебе більше, йому легше вершити своє служіння.
3. о. Габріель Мошер, Портленд, Орегон
Гріх – це вчинений нами поганий вибір, а не неприємні емоції. Визнавати потрібно гріхи, а не емоційний стан.
4. о. Дам’ян Ференс, Вікліфф, Огайо
Вчинені нами гріхи ображають Бога, а визнані гріхи є піснею на честь Господа. Коли визнаєш гріхи священнику в таїнстві примирення, знай, що в такий спосіб хвалиш Бога за Його велике милосердя.
5. о. Метью Ґоссет, Ст’юбенвілл, Огайо
Часте приступання до сповіді йде на збудування для сповідника і є добром для душі! Гріхи, а особливо ті, що глибоко закорінені, з якими не можемо дати собі раду вже дуже давно, вимагають терпеливості і витривалості. Ніколи не піддавайтесь на той самий гріх, незважаючи на те, як часто виникає до нього спокуса. Сповідь – це таїнство оздоровлення. Так само як фізичні, духовні рани потребують часу для того, щоб загоїтись.
6. о. Джеймс Мартін SJ, Нью-Йорк
Сповідь не тільки показує наскільки грішними ми є, але і те, наскільки добрим є Господь Бог.
7. о. Ентоні Гербер, Коттлвіл, Міссурі
Священник – як лікар: коли ми йдемо до лікаря, то детально розповідаємо йому про те, що нас болить, щоб він міг якнайкраще нам допомогти. Пам’ятайте: лікар вже бачив багатьох пацієнтів із схожими симптомами. Довіртесь йому і послухайте його поради, і згодом вам стане краще!
8. о. Джошуа Вітфілд, Даллас, Техас
Господь діє в нас найефективніше тоді, коли ми в покорі, простими словами визнаємо свої гріхи. Бог не потребує довгих розповідей. Він вже їх чув. Часто багатослів’ям ми прикриваємо власну гордість і затверділість серця. Простота і чемність під час сповіді – це смерть наших гріхів і воскресіння прощення.
9. о. Джефрі Міклер, Янґстаун, Огайо
Просто-напросто ходіть до сповіді. Божа благодать сильніша від наших гріхів.
10. о. Метью Шнайдер, Вашингтон
Змініть своє уявлення про сповідь: це не обов’язок для перерахунку гріхів, а момент відновлення відносин з Богом.
Особисто для мене, третя порада допомогла змінити підхід до іспиту совісті. Я зрозуміла, що перераховуючи гріхи, мені слід уникати узагальнень (і не для того, що цього потребує Бог, а тому, що це допоможе мені). Усі ці поради зміцнили мою любов до таїнства примирення і до священників, котрі посвячують своє життя, служачи Богові і людям.
Джерело: Католицький оглядач
Зображення: gosc
Завтра можна споживати м’ясні страви Хоча завтра п’ятниця, однак можна їсти м’ясо. Завтра відзначаємо урочистість Пресвятого Серця Ісуса, тому піст скасовується. 
Чи можна бути занадто чесним?
Катехетика Чому небезпечно сповідатись лише раз на рік? Ми всі знаємо, що одна із церковних заповідей говорить: сповідатися зі своїх гріхів принаймні раз на рік і прийняти Святе Причастя у Великодній час. Така позиція Церкви мала свої причини, але в нашому роздумі ми не будемо пояснювати їх. Однак можна ствердити, що у свідомості багатьох вірян існує поняття про одну сповідь на рік.Схожі новини
