Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 30 червня, неділя

Літургія на кожен день, 30 червня, неділя

(зел) ХІІІ Неділя звичайного періоду
Коли люди не приймають Христа, як чуємо в Божому Слові, Він не обража- ється і не тримає зла. Він несе мир людям доброї волі. Тому так важливо не пропустити Ісуса, який проходить поруч із домом нашого життя. Якщо ми приймемо Його і будемо йти з Ним, то Він допоможе нам не озиратись назад і міцно триматися віри, що Його спасительний Хрест вкаже нам дорогу до дому Отця.


АНТИФОН НА ВХІД
Усі  народи, заплещіте в долоні; * радісним голосом ликуйте для Господа! (Пс 47 (46), 2)

Мовиться «Слава во вишніх»

КОЛЕКТА

Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоб нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоб ми перебували у сяйві Твоєї істини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Цар 19, 16б. 19-21
Читання з Першої книги Царів.
Тими днями Господь сказав Іллі: «Єлисея, сина Са­фата, з Авел- Мехоли, помажеш пророком замість себе». Пішов Ілля з гори й знайшов Єлисея, сина Сафата, який орав дванадцятьма парами волів; сам він був при два­надцятій. Ілля пройшов попри нього й кинув на нього свій плащ. Єлисей же, покинувши волів, побіг слідом за Іллею й сказав: «Дозволь мені поцілувати батька мого й матір мою, тоді піду за тобою». Той відповів йому: «Іди і повертайся назад, бо що на­лежало до мене, те я зробив тобі». Єлисей повернувся від нього, взяв пару волів і зарі­зав їх, а спаливши плуг, зварив воловину та й роздав лю­дям, щоб їли. Тоді встав і пішов за Іллею й служив йому. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 16, 1-2а і 5. 7-8. 9-10. 11
Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія.
Збережи мене, Боже, бо я на Тебе покладаю надію. *
Я сказав Господу: «Ти – Господь мій».
Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Благословлятиму Господа, який дав мені пораду. *
Навіть ночами моє нутро давало мені настанови.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся.
Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
навіть моє тіло спочине у надії,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління.
Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – перед Твоїм обличчям,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Гал 5, 1. 13-18
Читання з Послання святого апостола Павла до галатів.
Брати! Христос визволив нас для свободи, тож стійте в ній і не впрягайтеся знову в ярмо рабства. Адже ви, брати, покликані до свободи. Тільки б сво­бода ваша не стала причиною жити по-тілесному, але лю­бов’ю служіть одне одному, бо весь Закон виповнюється в одному виразі, а саме: «Люби свого ближнього, як себе самого». Коли ж ви одне одного кусаєте та пожираєте, то глядіть, щоб ви одне одного не зжерли. Кажу: ходіть Ду­хом, і пожадання тіла не будете чинити. Бо тіло бажає протилежного Духові, а Дух – протилежного тілу: вони протидіють одне одному, щоб ви те, чого не бажаєте, оце чинили. Коли ж ви ведетесь Духом, то ви не під Законом. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
1 Сам 3, 9; Йн 6, 68в
Алілуя, алілуя, алілуя.
Говори, Господи, бо слуга Твій слухає,
Ти слова життя вічного маєш.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 9, 51-62
† Читання святого Євангелія від Луки.

Коли наближалися дні Ісусового вознесіння, Він твердо постановив іти в Єрусалим. І Він послав вісників перед лицем своїм. І, вирушивши, вони увійшли до са­марійського села, щоби приготувати Йому. А ті не прий­няли Його, бо Він мав вигляд того, хто йде до Єрусалима. І, побачивши це, учні Яків та Йоан сказали: «Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх?» Та, обернувшись, Він скартав їх. І вони пішли до ін­шого села. А в дорозі, коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні – гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити». До іншого Він промовив: «Іди слідом за Мною». А той відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька». Та Він сказав йому: «Залиши мертвим ховати своїх мерців, а ти йди та сповіщай Боже Царство». А інший сказав: «Я піду слідом за Тобою, Господи, але спочатку дозволь мені попрощатися з домашніми». Ісус же відповів йому: «Жодний з тих, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства». Слово Господнє.

Мовиться “Вірую”.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Бог, обдаровуючи кожну людину, дає їй також завдання; просімо Господа, щоб допоміг нам якнайкраще використати Його дари для спасіння нашого і наших ближніх:
1. Молімося за святу Церкву, щоб, ведена Святим Духом, вона не знала жодного іншого закону, крім закону любові.
2. Молімося за Святішого Отця, а також за патріархів і єпи- скопів усіх християнських конфесій, щоб, не озираючись на помилки минулого, вони спільно вели до єдності Божий народ.
3. Молімося за людей, щедро наділених здібностями, щоб, із вдячністю і смиренням приймаючи Божі дари, вони використовували їх лише для добрих цілей.
4. Молімося за монахів та монахинь, які присвятили себе особливому служінню Господу та людям, щоб вони, раз залишивши світ і всю його марноту, зуміли побороти всі спокуси догоджання тілу.
5. Молімося за померлих, щоб разом із Сином Чоловічим вони ввійшли до Царства Його слави.
6. Молімося за нас самих, щоб, зміцнені євхаристійною трапезою, ми ніколи не втратили тієї свободи, до якої привів нас Христос.
Господи, наш Отче, Ти опікуєшся нами і прагнеш блага кожної людини, допоможи нам розпізнати в нас Твої дари і Тебе ними прославляти. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої діяння * вчини, щоб наше служіння було гідним святих дарів. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Неділі Звичайного періоду № 20-27

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені  – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай божественна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоб ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого.
Літургійний зошит Літургія на кожен день, 7 вересня, субота (зел) Субота ХХІІ звичайного тижня
“Син Людський є Воло­да­рем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих  за віру в ХХ столітті  (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця

Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії