«Баварський Фра Анджеліко» та свято Христа, Верховного і Вічного Священника

У виданні Римського Месалу за 1911 рік на фронтиспісі розташоване зображення Ісуса Христа, Найвищого Священника. Ілюстрації до Месалу створив німецький редемпторист бр. Макс Мшальцль. Месал видано у відомому німецькому видавництві, що належало родині Пуштет. Філіали фірми у другій пол. ХІХ ст. були відкриті в Америці та Італії. Видавництво спеціалізувалося на літургійних книгах. 



На малюнку бачимо Ісуса Христа, який вдягнений у тогочасні літургійні шати. Навколо Нього – золотава мандорла. Вона зазвичай використовується у зображеннях Ісуса Христа (Преображення, Воскресіння, Доруге пришестя) та символізує сяйво Господньої слави. Ліворуч та праворуч від Христа зображені пелікан та фенікс. 

Пелікан – образ, який прийшов з античних легенд. За римським вченим-енциклопедистом і письменником Плінієм Старшим, пелікан рятує своїх пташенят від смерті, годуючи їх власною кров’ю і плоттю. Отже в III столітті образ пелікана входить в християнське мистецтво і стає стійким символом Христа, який віддав Свою Плоть і Кров для порятунку людей. До тогож зображення пелікана, що сидить на гнізді, покриваючи крилами своїх пташенят, нагадувало перших християн слова Спасителя: «Єрусалиме, Єрусалиме! .. Скільки разів Я хотів зібрати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх …» (Мт 23,37).

Фенікс – чарівний птах, чий образ прийшов з древніх єгипетських міфів. Згідно з легендою, переказаною Геродотом, він вмирає раз на п’ятсот років, спалюючи себе на жертовному вогні, і кожен раз знову відроджується з попелу. Для християн цей міф символізував воскресіння Ісуса Христа. Ранньохристиянський письменник Лактанцій, що жив при імператорі Діоклетіані (III ст.), написав поему «Птах Фенікс», в якій порівнював цю птицю з Ісусом Христом, що витерпів розп’яття і смерть, і воскрес із мертвих. 

Біля ніг Христа бачимо Мельхіседека та Аарона, які шанобливо схиляються перед Найвищим Священником. 

Автор графіки – брат Макс Шмальцль (1850-1930) походив з баварської католицької родини, яка була віддана справі церковного мистецтва. Старший брат Макса та племінники були відомими на той час живописцями. 

Після здобуття спеціальної освіти Макс вступив до монастиря редемптористів у Гарс-ам-Інн. Усе своє монаше життя він прожив був братом, не прийнявши свячень пресвітерату. 



Редемпторист мав свій унікальний стиль у зображеннях, якому він залишився вірним до кінця свого життя. Це був покірний, благочестивий та працьовитий чернець-живописець. Завдяки співпраці з видавництвом родини Пуштет, праці Шмальцля стали відомими у широких релігійних колах. Це були не лише зображення до літургійних книг, а й творів та літератури на релігійну тематику. Крім того, талант редемпториста проявився у оздобленні вівтарів, храмів та інших релігінйих предметів.

Зазвичай, скромний ченець не підписував свої роботи, але іноді можна натрапити на ініціали «FMS» або «FrMSch».