Спів, що веде до єднання з Богом. У Києві стартувала Школа літургійного співу

Ініціатива проведення Школи літургійного співу належить отцям домініканцям. Їхній співбрат з Польщі відомий композитор і диригент, викладач Музичної академії у Кракові отець Давид Куш прибув до Києва, аби разом із організаторами та учасниками творити спільноту, що вчиться співати з цілого серця та для Бога, допомагаючи тим, хто чує спів молитися. 

Музичні тренінги – це не нова ініціатива для домініканців. Під час Адвенту 2017 року при Інституті відбувся перший музичний вікенд, у травні 2018 – другий. Тоді планувалося запускати третій музично-літургійний напрям в Навчально-катехитичному центрі «Дерево Життя», тому і програма складалась із занять з вокалу, з органу, теології літургії, значення сакральної музики тощо. Започаткована нині Школа головний акцент робить на спів. Це чудовий досвід хорового співу та праці в команді, коли різні голоси творять єдність.

Під час грудневої сесії Школи учасники, а їх було 60 (з Києва, Житомирщини, Львівщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Одеси та Харкова), вивчали літургійні твори, написані отцем Давидом, мали заняття з хормейстрами, та мали можливість оздобити виконанням вивченого Євхаристію.

Зустріч носила не лише практичний, а й реколекційний характер – учасники молилися Літургію Годин, відкривали свої серця перед Господом на адорації та єдналися з Ним в Євхаристії.

Під час конференції отець Войчех Гомулка ОР зазначив, що музика не важливіша за слово, вона допомагає словам пісень перетворитися на глибоку молитву.

Ось свідчення про Школу однієї з учасниць Марти Козак-Федорків: «Мій досвід у Літургійній школі співу – це про океан. Можна споглядати красу океану з берега, а можна відважитись пірнути. Не приховуватиму, що хвилювалась, бо я справжній початківець у співі. Це таке цікаве відчуття, коли очі дивляться в ноти, яких не знаю, вуха слухають того, хто сидить поруч, уста відкриваються і якось це звучання відбувається.  

Найбільше мене вразив спів Kyrie eleison. Це було поступове входження кожного голосу у спів, звучання молитви розширювалось, переливалось та розливалось у каплиці. 

Також досвідчила багато підтримки, любов була у всьому, відчувалось, що нам, учасникам, раді, а отці домініканці були привітні та щирі. З іншими учасниками знайомилась в процесі спільної праці при накриванні чи прибиранні столів, яка дуже допомагала зблизитись. І головне – це можливість брати участь у Месі та адорації, бути в тиші на одинці перед Ісусом чи разом з іншими в молитві та співі. 

Дякую Богові, організаторам, вчителям, учасникам. 
Пірнувши в океан співу хочеться ще і ще досвідчувати його краси».

Отці домініканці щиро запрошують на наступні зустрічі. Слідкуйте за оголошеннями. А на EWTN невдовзі буде інтерв'ю з отцем Давидом. 

Фото: о.Якуб Гонцяж ОР