Свята Агата, чиє ім’я означає «добра», – одна з чотирьох найвідоміших дів-мучениць Римської Церкви, літургічні спомини яких припадають на зимові місяці.
Інші три – Цецилія (22 листопада), Люція (13 грудня) й Агнеса (21 січня). Їхні імена згадані в Римському каноні. Про життя її ми знаємо зовсім мало, трохи більше – про смерть. За переказами, її, ще зовсім юну дівчину, жорстоко катували та спалили за вірність Христові в часи переслідувань християн за імператора Деція.Свята Агата народилась у ІІІ столітті в багатій християнській родині на Сицилії. Прийнявши християнство, дівчина вирішила зберегти цноту та присвятити себе Христові. Але її виняткова краса привернула увагу намісника Сицилії Квінтіана, який запрагнув одружитися з нею. Отримавши відмову, він скористався постановою імператора Деція, який саме тоді розпочав гоніння на християн, і наказав заарештувати Агату.
Спершу її забрали до будинку розпусти, але й там вона не змінила постанови залишитися Христовою дівою, а потім кинули у в’язницю, де жорстоко катували. Саме тоді вибухнув вулкан Етна, і переляканий консул звелів припинити тортури. Проте через декілька днів, 5 лютого 251 року, Агату спалили, кинувши на розпечене вугілля.
Християни поховали мученицю за мурами Катанії, її рідного міста. Коли наступного року знову почалося виверження Етни, віряни стали молитися, просячи Агату про порятунок, – і розпечена лава обійшла місто. Відтоді святу Агату вважають небесною захисницею від вогню та стихійних лих, а також покровителькою Сицилії. Через 60 років після поховання її останки перенесли в кафедральний собор Катанії, де вони зберігаються досі.
У день її спомину є звичай освячувати хліб і сіль. Селяни в день святої Агати давали худобі корм з освяченою сіллю, просячи про захист тварин від хвороб.
Іконографічні атрибути святої – хліб, охоплений полум’ям будинок, корона в руках, слонова кістка (символ чистоти і моральної сили), пальма (символ мучеництва), відрізані груди, запалена свічка (символ Христа).
Покровителька пекарів, пожежників, ювелірів, медсестер, незаміжніх жінок, жертв згвалтування, хворих на рак грудей.
Упорядкувала Юлія Бойко