В рамках проекту «Ватикані зсередини» архієпископ Ріно Фізікелла розповідає про Папську Раду сприяння новій євангелізації, яку очолює з моменту її створення одинадцять років тому.
Про це пише Vatican News.У вересні 2010 року Папа Бенедикт XVI створив у Римській Курії новий орган – Папську Раду сприяння новій євангелізації, доручивши їй займатися розвитком тем, які стосуються нової євангелізації, визначати та поширювати засоби для її здійснення. Папа Франциск розширив завдання цього відомства, доручивши йому, зокрема, опіку над санктуаріями і дбання про катехизацію. Про це в інтерв’ю для ватиканських медіа в рамках проекту «Ватикан зсередини» розповів архієпископ Ріно Фізікелла, що очолює цю дикастерію з моменту її заснування.
Завдання дикастерії
Розпочинаючи розмову, наша колега попросила підбити підсумки діяльності протягом першого десятиріччя цієї дикастерії, що є однією з наймолодших у Римській Курії. Відповідаючи, Голова цієї Папської Ради зазначив, що протягом цього періоду вона отримала різні додаткові завдання, що визначили напрямок її діяльності. Наприклад, їй були ввірені деякі ініціативи, які сьогодні вже стали звичними для вселенської Церкви, як от великопісна покаянна ініціатива «24 години для Господа», відзначення Всесвітнього дня бідних і Неділі Божого слова. Саме цьому відомству було доручене проведення Року віри (2012-2013) та Надзвичайного Ювілею Милосердя (2015-2016).
Все це, за словами архієпископа Фізікелли, чіткіше окреслило «виклики та пріоритети Церкви на дорозі нової євангелізації, а отже, виклики та пріоритети цієї дикастерії, що старається анімувати, насамперед, християнську спільноту, щоби вона усвідомлювала завдання на ниві євангелізації, не забуваючи про культурний контекст, зокрема, на Заході, який переживає глибокі епохальні зміни, що має наслідки також і для віри».
Відповідаючи за зауваження про те, що обмеження, пов’язані з пандемією, змінюють також способи звіщення євангельського послання, Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації зазначив, що протягом цього останнього року вони констатували бажання вчинити звіщення Євангелія ще ефективнішим, і дикастерія підтримала чимало ініціатив нової євангелізації, сумісних із санітарними обмеженнями. «Велику роль відіграли соціальні мережі та різні платформи, що уможливили проведення зустрічей і конференцій онлайн. Добре усвідомлюючи, що звіщення Євангелія не може і не повинно обходитися без особистої зустрічі, ми не можемо не визнати що цифровий виклик є одним із найбільших сьогоднішніх викликів для нової євангелізації», – сказав він.
Архієпископ Ріно Фізікелла зазначив, що приготований його відомством «Катехитичний довідник» присвячує також кілька своїх пунктів стосункам із так званою цифровою культурою. За його словами, щоби повністю збагнути цей виклик, потрібно, насамперед, зрозуміти, що це питання набагато складніше від простої присутності Церкви в інтернеті. «Вважати, що крокуємо в ногу із часом лише тому, що кожна дієцезія та парафія має свою web-сторінку – це ілюзія, від якої потрібно триматися здалеку», – сказав він, зауваживши, що присутність в світі інтернету є позитивним фактом, але цифрова культура – це щось більше. Вона торкається «вирішального у кожному формаційному контексті антропологічного питання», тобто, питання свободи та істини.
Тож «Катехитичний довідник» не ставить питання як використовувати нові технології для євангелізації, але як «ставати євангелізуючою присутністю на цифровому континенті». Очевидно, що катехизація повинна знати силу засобів і використовувати ввесь їхній потенціал, але не забуваючи, «що катехизація не ведеться лише використовуючи цифрові засоби, але пропонуючи дієвий простір для досвіду віри», оскільки передавання віри ґрунтується на «автентичному досвіді, що перетворюється в свідчення, аби надавати сенс життю».
Розповідаючи про те, що собою представляє Папська Рада сприяння новій євангелізації з точки зору організаційної структури, архієпископ Фізікелла зазначив, що відомство очолює Голова, якому допомагає Секретар. Поряд з ними – Заступник Секретаря та очільник адміністрації, що координує працю службовців, яким, відповідно до мов і компетенцій, доручено працю в окремих напрямках діяльності дикастерії. Врешті, є також група співробітників у технічному секретаріаті. Якщо йдеться про бюджет, то він передбачає забезпечення безпосередніх потреб для діяльності відомства, таких як оплата праці та її матеріально-технічне забезпечення. Натомість щедрість жертводавців допомагає здійснити різні ініціативи, що відбуваються у рамках діяльності Папської Ради, насамперед, коли йдеться про безпосереднє відзначення Всесвітнього дня бідних.
Бідні нас євангелізують
Сьогодні Папській Раді сприяння новій євангелізації вже доручено приготовляти Святий Рік 2025. А на початку понтифікату Папи Франциска вона була відповідальною за проведення позачергового Святого Року, присвяченого Божому Милосердю. Серед плодів цього періоду благодаті є встановлення відзначення Всесвітнього дня бідних, за проведення якого також відповідає відомство, яке очолює архієпископ Фізікелла.
Спілкуючись із нашою колегою, він підкреслив, що цей день допомагає церковній спільноті та кожному охрещеному зокрема усвідомити, що доки при дверях нашого дому лежатиме «вбогий Лазар», не будуть повністю досяжними соціальна справедливість та мир. «Цей день також представляє собою справжню форму нової євангелізації, – переконаний очільник профільного ватиканського відомства, – що оновлює обличчя Церкви в її постійних зусиллях на користь душпастирського навернення, щоби бути свідком милосердя».
Крім того, за його словами, не потрібно забувати про те, що «бідні євангелізують нас». На цю взаємність вказує логотип, обраний для Всесвітнього дня бідних, на якому бачимо відчинені двері та два людські силуети, що простягають один одному руку: один просить про допомогу, другий має намір її дати. На зображенні важко розібратися, хто з цих двох є бідним. Так насправді, бідними є обоє, дві руки зустрічаються, і кожна щось жертвує. «Попереду завжди далека дорога, але, без сумніву, цей День робить свій внесок у те, щоби Церква рухалася в заданому напрямку», – переконаний Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації.
«Місіонери милосердя»
Проголошуючи Ювілей Милосердя, Папа Франциск також установив так званих «місіонерів милосердя». Йдеться про священиків, які отримали від Святішого Отця мандат відпускати гріхи, розрішення яких застережені для відпущення Понтифіком, і цей мандат був продовжений на період після завершення Святого Року. Кілька слів Голова Папської Ради сприяння новій євангелізації присвятив також їхньому служінню. За його словами, вони є «живим знаком того, як Небесний Отець приймає тих, які шукають Його прощення».
«Наміром Папи було, щоб їхня душпастирська діяльність ставала наочним свідченням того, що Бог не встановлює жодних меж для тих, які шукають Його з розкаяним серцем, бо Він виходить всім назустріч як Батько насамперед у Святому Таїнстві Примирення», – зазначив архиєпископ Фізікелла, розповівши про те, що сьогодні в світі служать приблизно тисяча місіонерів милосердя, дієцезіальних/єпархіяльних священників та приналежних до чернечих родин, які у відповідних контекстах через сповідь, духовні зустрічі та проповідування «поширюють та дають змогу відчути велике Боже милосердя». За словами Голови Папської Ради сприяння новій євангелізації, вони майже щоденно отримують листи від місіонерів, які засвідчують, наскільки багато людей, також і духовних, мають дійсну потребу в тому, щоб досвідчити в своєму житті Боже прощення.
Свідчення віри К’яри Корбелли – віддати своє життя заради сина Свідчення віри, яке залишила Слугиня Божа К’яра Корбелла, сьогодні приносить плоди навернення, про які розповідає її чоловік Енріко Петрілло. Він зазначає, що любов, якою відзначалась К’яра, була центром її життя, аж до тієї міри, що вона пожертвувала життям заради любові.
Координаторка комунікації Карітасу Вільнюса: з українцями як рідні
Майбутній кардинал Ентоні Поола: пріоритет – служіння бідним
Єпископ Віталій Скомаровський: Не знаємо доки триватиме ця війна, але треба жити і вірити
Інтерв'ю Кардинал Краєвський: привілеї елемозинарія – не для нього, а для бідних Кардинал Краєвський зазначає, що після набрання чинності Апостольської конституції «Praedicate Evangelium», Апостольська елемозинарія зберігає свою назву. Натомість згідно документу, вона перетворюється на Дикастерію харитативного служіння, тобто свого роду «міністерство», що підлягає безпосередньо Святішому Отцеві та змінюється її позиція в рамках Римської курії.Схожі новини
